Світловодська громада з глибоким сумом провела в останню дорогу свого відданого захисника, старшого солдата Миколу Логвиненка, який поклав своє життя за свободу та незалежність України. Ця подія стала ще одним болючим нагадуванням про високу ціну, яку український народ платить у боротьбі за свою суверенність. На центральній площі міста, заповненій скорботними обличчями, зібралися його рідні, друзі, небайдужі мешканці, представники виконавчого комітету та керівники місцевих управлінь. Всі вони прийшли, щоб віддати останню шану Герою, чиє життя було присвячене служінню Батьківщині. Прощання з Миколою Логвиненком супроводжувалося траурними мелодіями оркестру, а процесія пройшла центральною вулицею міста під поглядами сотень людей, які стояли на колінах, вклоняючись перед його жертовністю. Микола Логвиненко, народжений 22 серпня 1985 року в місті Новоград-Волинський (тепер Звягель) на Житомирщині, згодом разом із родиною переїхав до села Павлівка. Свою професійну майстерність зварювальника він здобув у Професійно-технічному училищі №5 міста Світловодськ. Це дало йому основу для мирного життя, але його серце завжди було з Україною. Ще до початку повномасштабного вторгнення, Микола мав значний бойовий досвід, беручи участь у зоні проведення Антитерористичної операції (АТО), де вперше став на захист східних кордонів. З початком широкомасштабної агресії у травні 2022 року, він без вагань знову одягнув військову форму, щоб захищати рідну землю. Його військовий шлях проліг через 57-му окрему мотопіхотну бригаду, де він служив у 34-му батальйоні, 3-й мотопіхотній роті, а також був частиною спецпідрозділу “ХОРТ”. Як старший солдат і гранатометник, Микола Логвиненко відзначався мужністю та професіоналізмом. Його відвага та самовідданість були прикладом для побратимів. Трагічна звістка про його зникнення безвісти надійшла 18 червня 2022 року під час запеклих боїв поблизу населеного пункту Тошківка на Луганщині, де він виконував бойове завдання. Побратими, друзі та рідні згадують Миколу як надзвичайно добру, щиру та чесну людину. Він був вірним другом, завжди готовим прийти на допомогу тим, хто її потребував. Його захоплення включали кулінарію та риболовлю, що свідчить про його глибоку та багатогранну особистість. Микола Логвиненко був людиною совісті, великої гідності та незламного духу, який до останнього подиху стояв на захисті своєї країни. Захисник залишив по собі дружину та двох братів, яким він був опорою і підтримкою. Світловодська громада, як і вся Україна, схиляє голову перед його подвигом, висловлюючи щиру вдячність за його відвагу, вірність військовій присязі та незламну волю до перемоги. Пам’ять про Миколу Логвиненка, його мужність та самопожертву назавжди залишиться в серцях кожного, хто знав його, хто цінує мир і свободу, за які він боровся. Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні! Героям слава!