27 червня 2025 року на центральній площі Світловодська відбулася зворушлива церемонія прощання з національним Героєм Світловодська — Півняком Олександром Сергійовичем. Цей відважний захисник України віддав своє життя за її незалежність і свободу, ставши символом незламності та мужності. Громада Світловодська зібралася, щоб вшанувати пам’ять свого земляка, який навіки вписав своє ім’я в історію боротьби за світле майбутнє нашої країни.

Олександр народився 29 травня 1988 року саме у Світловодську. Його життєвий шлях був прикладом відданості та працьовитості: він здобував освіту у школі №9, а згодом опанував фах зварювальника у Професійно-технічному училищі №5. Усі, хто знав Олександра, пам’ятають його як щиру, добру та відкриту людину. Він завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати інших, навіть у найскладніші моменти власного життя. Його позивний — «Монатік» — став не просто прізвиськом, а справжнім уособленням сили духу, непересічної надійності та відваги, які так цінувалися серед побратимів.

Трагічна звістка про його загибель прийшла 20 червня 2025 року. Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Уди Богодухівського району Харківської області, Олександр Півняк загинув унаслідок жорстокої атаки ворожого FPV-дрону. Йому було лише 37 років… Це непоправна втрата для його родини, друзів, побратимів та всієї України. Його життя, повне потенціалу та світлих мрій, обірвалося занадто рано, але його самопожертва мала найвищу ціну – захист нашого спільного майбутнього.

Церемонія прощання зібрала сотні небайдужих: рідних та близьких, бойових побратимів, представників місцевої влади, духовенство та мешканців Світловодська. Люди проводжали Олександра в останню дорогу на колінах — зі сльозами на очах, у глибокій тиші, сповненій невимовної скорботи та безмежної вдячності. Це була мовчазна, але красномовна данина шани воїну, який поклав своє життя на вівтар перемоги заради миру на рідній землі. Кожен присутній усвідомлював масштаби цієї втрати та важливість жертви, принесеної захисником України.

У Олександра Півняка залишилися дружина, маленький чотиримісячний син, мати, батько та дві сестри. Його загибель — це незагойна рана в серці кожної людини, яка його знала. Світловодська громада глибоко сумує з приводу цієї непоправної втрати й висловлює найщиріші співчуття родині загиблого. Ми оплакуємо Героя Світловодська разом з вами, і разом з вами — тримаємо стрій, продовжуючи боротьбу за ті ідеали, за які загинув на війні наш побратим. Пам’ять про його подвиг житиме вічно у наших серцях.

Вічна пам’ять.
Вічна слава.
Герої не вмирають.

« повернутися