🕯️ Світлій пам’яті Дмитра Андрійовича Захарова

Сьогодні, 18 жовтня, ми вшановуємо пам’ять нашого Героя, захисника Дмитра Андрійовича Захарова. Рівно дев’ять років тому, цього дня, його молоде життя трагічно обірвалося, але його ім’я навічно вписане в історію нашої громади та всієї України. Ця дата – це день скорботи та глибокої поваги до його подвигу.

Дмитро народився 29 жовтня 1994 року в селищі Новопокровка. Його дитинство та юність пройшли в оточенні люблячої родини, а серце юнака безмежно належало футболу. Здавалося, перед ним відкривалося довге, світле майбутнє, сповнене мрій та перемог, як на футбольному полі, так і в житті.

Однак, коли батьківщина опинилася в небезпеці, Дмитро, не вагаючись, обрав найважчий, але найшляхетніший шлях – шлях захисника. Наприкінці серпня 2016 року він став матросом, навідником СПГ 36-ї окремої бригади морської піхоти. Вже за два місяці його доля привела на передову, під славетний Маріуполь.

18 жовтня 2016 року, в запеклих боях поблизу населених пунктів Лебединське та Водяне, під шквальним вогнем противника, Дмитро Захаров, проявляючи неймовірну мужність, до останнього подиху боровся, прикриваючи своїх побратимів. Він віддав своє життя за мирне небо, за свободу та незалежність нашої держави. Його жертовність стала прикладом незламності духу.

Минуло дев’ять років, але біль цієї втрати залишається в серцях. Пам’ять про Дмитра Захарова живе у серцях його батьків, брата, рідних, друзів та всіх, хто знав його світлу душу. Його відвага навічно увічнена почесними нагородами: Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), медалями «За відвагу і честь» та «Кров за Україну» (посмертно). Ці відзнаки – лише мале відображення його героїзму.

Сьогодні ми згадуємо його тиху, але потужну пам’ять. На згадку про Дмитра проводяться футбольні матчі його імені, які нагадують нам про його любов до спорту і, що найголовніше, про ту високу ціну, яку ми платимо за кожен день мирного життя. Ці змагання – не просто данина пам’яті, а й нагадування про важливість єдності та боротьби за майбутнє.

Дмитро Андрійович Захаров назавжди залишиться в нашій пам’яті як мужній юнак, сповнений безмежної любові до Батьківщини та незламного патріотичного духу. Його подвиг – це частина нашої національної історії, яку ми повинні пам’ятати та передавати наступним поколінням.

Герої не вмирають! Вони стають нашими Ангелами-Охоронцями, які оберігають нас з небес. Вічна слава полеглому Герою!