Світ без бар’єрів: як мова формує ставлення до людей. Використання коректної термінології є ключовим для побудови інклюзивного суспільства, де кожен відчуває повагу та гідність. Змінюючи мову, ми змінюємо ставлення до людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наприклад, звернімо увагу на людей, які не мають власного житла. Поширені в побуті слова, такі як «бомж», «безхатько» чи «безхатченко», часто несуть негативний заряд і стигматизують. «Бомж» — це російськомовна абревіатура, яка стала образливим ярликом. Терміни «безхатько» та «безхатченко» можуть створювати хибне враження про відсутність сімейних зв’язків чи бажання змінити ситуацію, применшуючи особисту трагедію. Використання таких слів знецінює реальний досвід людей, які втратили домівку. Щоб боротися з цим, важливо перейти до нейтральної та коректної термінології, яка відображає реальність без оціночних суджень. «Бездомна людина» або «людина без постійного місця проживання» — це правильні формулювання, що поважають гідність особи. Вони констатують факт відсутності житла, не навішуючи ярликів. Вираз «людина без домівки» особливо підкреслює емоційний аспект втрати, вказуючи на відсутність не просто даху над головою, а місця, яке асоціювалося з домом. Важливо розуміти, що категорія «бездомна людина» охоплює ширше коло осіб, ніж просто «безпритульні». Вона включає тих, хто тимчасово перебуває в притулках чи інших формах тимчасового житла. Кожна така людина — це особистість зі своєю унікальною історією, яка потребує розуміння та підтримки, а не осуду. Формування безбар’єрного середовища починається з усвідомленого ставлення до слів. Відмовляючись від образливих висловів і застосовуючи правильну термінологію, ми робимо вагомий внесок у створення більш гуманного та емпатичного суспільства. Кожен із нас може стати частиною позитивних змін, починаючи зі власної мови.