Сьогодні, в селі Уличне, сонце, здавалося, світило крізь сльози, а квітневий вітер стих, розділяючи з громадою невимовний сум. Сьогодні тут прощалися з Героєм, Мар’яном Уруським, який віддав життя за Україну. На подвір’ї родини зібралися сотні людей, щоб вклонитися пам’яті воїна.

Коли домовина винесли з батьківської хати, люди вишикувалися в довгий коридор шани, проводжаючи Мар’яна в останню путь. Йому було лише 26 років, але його коротке життя було сповнене служінням Батьківщині.

Мати, Марія Уруська, з болем торкалася домовини сина, а тиха молитва зривалася зітханнями. Батько, Тарас Уруський, виглядав постарілим від горя, а старші діти підтримували один одного.

Мар’ян Тарасович народився 8 січня 1999 року в селі Уличне, був наймолодшим з п’яти дітей. Після школи навчався в Стебницькому професійному ліцеї. З 2019 року служив за контрактом у Національній гвардії України, а з початком повномасштабної війни став на захист країни.

Брат загиблого героя, який також воює, приїхав з передової, щоб попрощатися з братом.

Панахиду відправив отець Ярослав. Священник говорив про вічне життя та Божу ласку. Храм не міг вмістити всіх, хто прийшов, люди стояли на вулиці, слухаючи службу. Побратими Мар’яна, які воювали пліч-о-пліч, не стримували сліз.

Військовий оркестр супроводжував процесію до місця поховання, граючи музику, що одночасно викликала біль і гордість за героя. Все відбулося з військовими почестями.

Наш Герой загинув під час штурму, намагаючись відбити позиції в районі Удачного. Мар’ян Уруський виконав свій обов’язок до кінця, віддавши життя за Україну. Його жертовність – приклад відданості Батьківщині.

Він віддав найдорожче, щоб інші могли жити. Його приклад відваги сяятиме у віках.

Нехай українська земля буде пухом для Героя, а пам’ять про нього житиме вічно.

Вічна слава Герою України Мар’яну Уруському!