Лідер партії, який також обіймає посаду міністра фінансів, Ларс Клінгбайль, стикається зі значним опором з боку досвідчених членів партії. Серед критиків політики посилення оборонних витрат виділяється 76-річний історик Петер Брандт, який став одним з підписантів спільної заяви СДПН. Цей документ рішуче критикує урядові плани щодо масштабного переозброєння та пропонує натомість поступово повертатися до політики розрядки та співпраці, зокрема, з Росією. Автори “Маніфесту” наголошують, що, попри поточні виклики, Європа ще не досягла стабільного миру та безпеки, і шлях до цього можливий лише через діалог.

У “Маніфесті” зазначено, що хоча зміцнення обороноздатності Німеччини та Європи загалом є безумовно необхідним кроком, ці зусилля повинні бути інтегровані в ширшу стратегію деескалації. Це має бути шлях до поступового зміцнення довіри між країнами, а не призводити до нової гонки озброєнь, яка може дестабілізувати регіон. Петер Брандт висловив занепокоєння, що Ларс Клінгбайль схвалив збільшення оборонних витрат, не переконавшись, що це відповідає позиції більшості рядових членів партії. Він підкреслив, що існує помітна розбіжність між керівництвом та базовими членами СДПН щодо цього ключового питання, що створює внутрішню напругу.

Внутрішній опір у партії створює значні труднощі для Клінгбайля, особливо після укладення коаліційної угоди. Політолог з Трірського університету, Уве Юн, зазначив, що “бунтівники”, хоч і не становлять абсолютної більшості в СДПН, все ж не є незначною меншістю. Він підкреслив, що в Соціал-демократичній партії існує давня традиція пацифізму, особливо серед тих, хто приєднався до партії в 1970-х і 1980-х роках, на хвилі мирного руху. Ці члени традиційно скептично ставляться до будь-яких ініціатив, пов’язаних з армією та військовими питаннями.

Пошук миру має бути пріоритетом. Розбіжності СДПН відображають глибину дебатів.

Ральф Штегнер, один з авторів “Маніфесту”, привернув увагу громадськості минулого місяця, коли стало відомо про його зустріч з російськими офіційними особами в Азербайджані у квітні, серед яких був і чиновник, що перебуває під санкціями ЄС. Штегнер пояснив свої дії тим, що “потрібно продовжувати розмовляти з усіма”, відкидаючи звинувачення в таємному агентстві. Це є частиною широкої дискусії про відносини з Росією. За даними одного з членів партії, значна частина, близько 58% членів СДПН, є давніми прихильниками позиції, яку колись представляв Брандт, і більшості з них зараз за 60 років. Ця демографічна група формує значний пласт партійного електорату та ідейної спадщини. Один з політиків зазначив: “Я не поділяю думки, що Росія збирається напасти на НАТО. Російська армія продемонструвала свою слабкість у війні в Україні”. Він також додав, що НАТО “наразі перевершує російську армію у звичайних озброєннях, навіть без участі американських сил”. Політик назвав “ірраціональною” нещодавно ухвалену НАТО мету витрачати 5% ВВП на оборону, підкреслюючи, що такі витрати не є обґрунтованими з огляду на поточну ситуацію. Ці розбіжності в поглядах є ключовими для розуміння майбутньої оборонної стратегії Німеччини.

Політична ситуація в Німеччині: контекст

Ситуація всередині СДПН відображає ширші дискусії в німецькому політикумі щодо оборонної політики та безпеки. Невизначеність у позиції Берліна часто викликає невдоволення серед союзників, особливо в контексті підтримки України. Це є постійним викликом для уряду Німеччини.

Вас також можуть зацікавити новини: