Серед тиші та скорботи, ми згадуємо тих, хто віддав найдорожче – своє життя – за свободу України. Кожен з них – не просто Герой, не просто захисник, а син, батько, брат, людина з мріями, планами та великим серцем. Вони не шукали слави, вони обрали захист. Захист своїх родин, свого дому, землі, яку називали Батьківщиною. Пам’ять про їхній подвиг буде вічною, а їхні імена – назавжди в серцях українців.

Вони пішли в бій, незважаючи на небезпеку. Вони тримали небо, землю та воду. Вони закривали собою побратимів. Вони загинули під обстрілами, рятуючи інших. Кожна втрата – невимовний біль. Кожна історія – священна. Наш обов’язок – пам’ятати та продовжувати їхню справу: боротися, жити гідно та берегти Україну. Світла пам’ять про наших Захисників буде вічною. Вони живі, доки ми пам’ятаємо.