‼️СЕРЦЕ ГРОМАДИ: ЯК НАШІ ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ФРОНТУ‼️

У серці Козинської громади щодня твориться тиха, але надзвичайно важлива робота. Вона — без гучних заголовків, без камер і прямих ефірів. Тут, у стінах звичайного спорткомплексу, жінки з великою душею плетуть маскувальні сітки для захисників. Кожна ниточка — це віра, кожне вічко — надія, кожна сітка — захист. Маскувальні сітки – це важливий елемент захисту на фронті.

Сьогодні ми знайомимо вас із неймовірною жінкою — волонтеркою Катериною Василівною, яка є частиною волонтерського колективу «Коліжанки». У цьому інтерв’ю — жива історія про людяність, згуртованість, виклики і силу спільної справи, яка наближає перемогу. Волонтери Козинської громади роблять надзвичайний внесок у спільну перемогу, забезпечуючи фронт необхідним.

➖Як виникла ідея плести маскувальні сітки?

🗣️Ідея з’явилася одразу після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку сітки волонтерки плели в місцевому Будинку культури, але тоді я ще не брала участі. До цього я волонтерила в іншому місці — у Могилянці, а згодом мене запросила моя однокласниця, яка вже долучилася до колективу волонтерок. Так я потрапила до нашої команди «Коліжанки» вже в березні 2023 року і з того часу працюю тут разом із іншими. Нині колектив «Коліжанки» налічує двадцять волонтерок, які працюють у першу зміну. Є ще команда волонтерок, які працюють у другу зміну. Волонтерський рух в Козинській громаді є потужним та згуртованим.

➖З чого починалася ваша робота і як це було вперше? Пам’ятаєте свою першу сітку?

🗣️Так, пам’ятаю добре. За запрошенням моєї однокласниці я прийшла до Спорткомплексу в березні 2023 року — раненько, ще до приходу інших жінок, щоб подивитися, яка техніка плетіння сітки, і почала сама пробувати. Потім прийшли волонтерки, і робота закипіла. Мене привабило, що в одній команді працюють люди різного віку, й у кожного свій метод плетіння, з яким вони поділилися. Першу сітку я плела разом із колегами: було трохи важко, оскільки на початку не завжди вдавалося витримати рівномірне заплітання вічок сітки, але поступово я освоїла техніку. Відтоді кожна наступна сітка йшла легше, адже всі волонтерки підказували та допомагали одна одній. Маскувальні сітки, сплетені з любов’ю, відіграють важливу роль у захисті наших військових.

➖Хто зараз входить до вашого колективу, звідки люди, і як змінилася команда з часом?

🗣️Коли я приєдналася, нас було близько 14–16 волонтерок. Основний склад команди не змінився, кілька жінок вибули за станом здоров’я, згодом приєдналися нові люди. Серед нас — і місцеві жительки Козина, і переселенки. Зокрема, у нас працює ВПО Таня з Харківської області. Недавно до нас долучилися ще дві волонтерки — Ольга і Надія, тож команда знову зросла. Усі ми запрошуємо нових людей: хоч би й на годину, аби більше рук допомагало плести сітки, адже чим більше волонтерок, тим більше сіток ми виготовляємо щодня. Волонтери з Козинської громади – приклад для наслідування.

До нас часто приходять школярі старших класів: у минулому навчальному році група учнів із Козинського ліцею приходила на урок плетіння. Дехто приходить із старшими сестрами чи друзями — усі охочі в нас завжди вітаються. Навіть діти, якщо встигають «відриватися» від домашніх справ і навчання, інколи забігають просто на годинку — їм цікаво поспілкуватися і долучитися до корисної справи. Діти також малюють малюнки та передають їх нам, а ми потім разом із сітками передаємо їх на фронт — це справді зігріває душу й надихає нас працювати далі.

➖Як часто ви збираєтеся та який режим роботи?

🗣️Ми виходимо на роботу в робочі дні щорано о 9:00. Зазвичай кожна волонтерка приходить тоді, коли є можливість: хтось поєднує це з роботою чи домашніми справами. Загалом робочий день триває до 13:30–14:00, іноді довше, якщо треба доробити термінове замовлення. Зазвичай за зміну ми встигаємо сплести 1,5–2 сітки, залежно від кількості майстринь. Якщо є нагальна потреба, затримуємося, аби завершити роботу. Готові сітки відразу передаємо нашим місцевим волонтерам, які доставляють їх на передову, або відправляємо через Нову пошту — ми не накопичуємо великих запасів, і готові сітки працюють на передовій вже за кілька днів. Плетіння маскувальних сіток – це важлива допомога українським захисникам.

Тож зараз у нас є все необхідне: столи з міцними ніжками, зручні стільці, достатньо світла, щоб працювати одночасно двадцяти волонтеркам.

➖Що вас найбільше мотивує продовжувати цю справу?

🗣️Насамперед це бажання допомогти нашим хлопцям, які воюють на передовій. Кожна сітка — це не просто шматок тканини, це збережене життя, збережена техніка. Ми щодня переживаємо за наших захисників, і це мотивує допомагати їм. Крім того, коли бачиш, як люди об’єднуються задля однієї мети, це надихає: кожна волонтерка вкладає частинку свого серця, і ми відчуваємо єдність із усім суспільством, яке підтримує тих, хто боронить нашу незалежність.

Особисто для мене волонтерство стало невід’ємною частиною життя: посильна участь у боротьбі за життя, за наші домівки, за Україну приносить величезне задоволення. Раніше я не уявляла, що настільки захоплюся цією справою, але зараз плетіння сіток — мій новий сенс: спілкування з людьми, командний дух і можливість хоча б трохи змінити хід подій на фронті — усе це мотивує щодня приходити сюди.

➖Як ви залучаєте фінанси на матеріали та де шукаєте донаторів?

🗣️Усі матеріали для сіток ми купуємо за благодійні кошти. Долучаються до допомоги небайдужі українці, підприємці, рідні та друзі. Окрім того, деякі волонтерки віддають із власних заощаджень, жертвуючи на закупівлю ткани­ни та основи. Є постійні благодійники, які щомісяця перераховують суми для нашої команди. З часу початку роботи, внаслідок публікацій у соцмережах, до нас почали долучатися нові донатори. Саме завдяки цим коштам ми нещодавно закупили 8 рулонів спанбонду і дві упаковки основи — цього запасу вистачить на кілька місяців роботи. Зараз ми знову збираємо гроші для наступного поповнення запасів.

➖З якими труднощами ви найчастіше стикаєтеся?

🗣️Найбільші виклики — це нестабільність постачання матеріалів і тимчасова нестача людей. Також іноді не вистачає простору для роботи, коли приходить більше волонтерок, ніж розраховано. І, звичайно, через великий потік замовлень буває складно швидко їх закрити — потрібен час для виготовлення сіток, якщо замовлення велике. Інколи виникають фінансові перерви: донати надходять нерегулярно, і ми змушені шукати благодійників. Однак завдяки згуртованості команди ми завжди знаходимо спосіб вирішити будь-яку проблему.

➖Чи отримуєте ви зворотний зв’язок від військових і як це впливає на вашу роботу?

🗣️Так, хлопці на передовій надсилають нам фото й відео, де видно, що сітки надійшли за призначенням і працюють у бойових умовах. Команда «Коліжанки» отримала чимало подяк від військових частин, яким відправила сплетені сітки, має подяку від місцевої влади та інших структур. Ми відповідаємо нашим захисникам щирою вдячністю: передаємо «низькі уклони» та невеличкі гостинці. А вони у відповідь дякують нам і громаді, передають слова підтримки нашим дітям і родинам. Цей обмін емоціями дає розуміння, що ми не одні, що наші зусилля мають сенс, і ми маємо продовжувати роботу. Маскувальні сітки, зроблені руками волонтерів, рятують життя на передовій.

…Ми продовжуватимемо працювати доти, доки є потреба на передовій і доти, доки є сили.

Якщо ви хочете долучитися до нашої справи та допомогти забезпечити захисників маскувальними сітками, підтримати нас можна за реквізитами:
Картка МоноБанку 💳: 4441 1111 6273 0760 ( Павленко Ганна Іванівна)

Будь-яка сума — це ще одна сітка, ще один шанс врятувати життя.

Те, що роблять «Коліжанки», — неоціненне. Їхня щоденна праця — це фронт тилу, це турбота, що огортає наших захисників невидимим, але таким потрібним щитом. Вони не чекають подяк — просто щоранку приходять, розкладають сітки, вплітають у них спанбонд, тканину, серце і любов до України.

Ми щиро дякуємо Катерині Василівні за щирість і за натхнення, яке несе історія її колективу. І закликаємо всіх охочих долучитися — навіть година вашого часу може стати ще одним врятованим життям.

Слава волонтерам. Слава Збройним Силам України. Слава Україні.🇺🇦