З глибокою шаною та безмежною любов’ю Україна вшановує своїх синів і дочок, які віддали найцінніше – власне життя – за мирне небо та свободу рідної землі. Кожен, хто поліг у боротьбі, назавжди залишиться в золотих сторінках нашої історії, у пам’яті вдячних нащадків. Їхній подвиг – це не просто сторінка в минулому, а живий приклад незламності духу, мужності та жертовності. Ми пам’ятаємо кожного, хто не повернувся з поля бою, хто загинув від рук ворога, захищаючи нашу незалежність. Їхні імена – це символ непохитної волі та віри в перемогу.

Ця війна стала справжнім випробуванням для кожного українця, але саме в найважчі часи найяскравіше проявляється справжня сила нації. Сила, яка народжується з любові до своєї землі, до своїх близьких, до своєї країни. Ці жертовні сини та дочки України – це наша гордість, наша надія і наш біль. Їхні серця, що билися в унісон з серцем Батьківщини, назавжди зупинилися, але їхня любов до України, їхня боротьба, їхній внесок у майбутнє – це те, що неможливо відібрати.

Ми зобов’язані пам’ятати про їхню самовідданість і передавати цю пам’ять наступним поколінням. Кожен новий день, який ми зустрічаємо, – це завдяки їхній боротьбі. Ми маємо жити гідно їхньої пам’яті, будувати сильну, вільну та процвітаючу Україну. Це наш спільний обов’язок перед полеглими героями. Їхні історії – це історії безмежної любові до України, яка перетворилася на подвиг. Їхні серця, що віддали все, назавжди вплетені в долю нашої держави. Ми схиляємо голови перед їхньою пам’яттю і клянемося, що їхня жертва не буде марною. Україна пам’ятає. Україна переможе.