Андрій Сибіга, фото: МЗС

Заяви про “пробачення” Росії за її агресивні дії є вкрай наївними та небезпечними, адже почуття безкарності лише заохочує злочинця до нових злочинів. З такою рішучою позицією виступив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи нещодавні висловлювання свого словацького колеги Юрая Бланара. Андрій Сибіга підкреслив, що не можна очікувати припинення злочинів, якщо агресор залишається безкарним, адже “Росія вдарить і по іншій щоці”. Ця заява чітко відображає фундаментальне розуміння України щодо необхідності притягнення агресора до відповідальності.

Міністр Андрій Сибіга наголосив, що лише покарання за скоєні злочини може запобігти їх повторенню. Ідея “пробачення” без відновлення справедливості та компенсації збитків є неприйнятною для країни, яка щоденно потерпає від повномасштабного вторгнення. Український міністр також додав, що особи, які не відчули на собі жахів цієї війни та не втратили близьких, не мають морального права робити подібні заяви, що можуть заохочувати агресора.

Реклама:

Ці коментарі пролунали у відповідь на висловлювання очільника словацького МЗС Юрая Бланара, який, на його думку, врегулювання повномасштабного російського вторгнення в Україну потребує налагодження комунікації з Росією. Він навіть припустив, що Захід має знайти спосіб співпраці з Росією, або “навіть пробачити все, що сталося”. Така позиція різко контрастує із загальноєвропейським консенсусом щодо ізоляції Росії та підтримки України.

Позиція Словаччини щодо відносин з Росією викликає занепокоєння серед європейських партнерів. Представники словацької влади, зокрема прем’єр-міністр Роберт Фіцо, є одними з небагатьох у Європі, хто підтримує активні контакти з Росією після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Фіцо двічі відвідував Москву та зустрічався з Владіміром Путіним, що є рідкісним явищем для лідерів країн-членів Європейського Союзу. Більше того, Братислава відзначилася тим, що гальмує ухвалення санкцій Європейського Союзу проти Росії, що ставить під сумнів єдність позиції ЄС у протидії агресії.

Заява Андрія Сибіги є важливим нагадуванням про те, що мир не може бути досягнутий за рахунок справедливості та безкарності. Для України, яка бореться за свою територіальну цілісність та суверенітет, будь-які заклики до “пробачення” агресора без його відповідальності є неприйнятними. Міжнародна спільнота повинна розуміти, що поступки злочинцю лише зміцнюють його віру у власну безкарність, створюючи прецедент для майбутніх конфліктів. Зовнішня політика України залишається незмінною: повна деокупація територій, притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах та гарантії неповторення агресії. Лише тоді можливо говорити про стабільний та тривалий мир. Андрій Сибіга послідовно відстоює цю позицію, підкреслюючи, що такі заяви, як від Бланара, підривають зусилля з відновлення миру та безпеки в регіоні.