Сприятливі кліматичні умови, зокрема висока температура повітря та тривала посуха, створюють ідеальні передумови для масового розмноження та значного збільшення чисельності небезпечного, всеїдного шкідника – сарани. Зафіксовано спалахи саранових у Херсонській, Одеській та Запорізькій областях, де спостерігається масове пошкодження сільськогосподарських культур цим шкідником.

Італійський прус, або сарана італійська, становить значну небезпеку як у стадії імаго (доросла комаха), так і в стадії личинки. Цей шкідник є широким поліфагом, тобто здатен успішно розвиватися, живлячись практично будь-якими рослинними культурами. До його раціону входять: хлібні злаки, бобові, олійні, овочеві, технічні культури, баштанні культури, виноград та багато інших.

Дорослі особини італійського пруса мають бурувато-сірий колір. Задні крила у них прозорі, а в основній частині – рожеві. Італійський прус характеризується двома формами поведінки: поодинокою та стадною. Коли чисельність шкідника невисока, кожна личинка або доросла комаха живе окремо. Однак, при високій щільності популяції, особини згуртовуються, формуючи стадну форму, і пересуваються в одному напрямку. Дорослі сарани, знищуючи рослинність та за високої температури, здатні перелітати колоніями на значні відстані, що сягають кількох десятків кілометрів.

Сарана перелітна, або азіатська сарана, як і деякі інші види саранових, належить до потенційно небезпечних всеїдних шкідників сільськогосподарських культур. В Україні цей вид найчастіше зустрічається в заплавах річок.

Азіатська сарана забарвлена в бурувато-сірий або бурувато-зелений колір. Надкрила у неї вузькі, довгасті, брудно-бурувато-жовті або зелені, з густими бурими плямами та крапками. Крила широкі, віялоподібні, жовтуваті або зеленуваті, безбарвні на вершині, і трохи затемнені на кінцях. Цей вид також має дві фази розвитку: поодиноку (характерну для північних районів) і стадну (для південних регіонів). Личинки виходять з яєць у травні. Протягом місяця вони активно живляться зеленими частинами різноманітних рослин. Молоді особини швидко розвиваються і ростуть. Типовими місцями їх розмноження є плавні великих річок, узбережжя озер та морів. Масові розмноження сарани відбуваються з великими проміжками часу, зазвичай після 2-3 посушливих і спекотних років.

Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області надає рекомендації господарствам щодо необхідності проведення моніторингу території для виявлення та визначення чисельності саранових. Рекомендується також організувати постійний нагляд за розвитком шкідника та, за необхідності, вжити заходів для локалізації вогнищ із чисельністю, що перевищує порогові значення.

Обстеження на виявлення сарани слід проводити в першу чергу на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, пустирях, луках, узбіччях доріг та в заплавах річок. Найкращий час для обстеження – рано вранці або пізно ввечері, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою.

За умови чисельності личинок італійського пруса 2–5 екз./м² або нестадних саранових – 10–15 екз./м², необхідно проводити захисні заходи. Основну масу личинок стадних саранових слід знищити до завершення розвитку третього-четвертого віків, тобто до того, як вони набудуть крил. Обробки рекомендовано проводити вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинності. Для обробки вогнищ із підвищеною чисельністю шкідника дозволено використовувати препарати на основі таких діючих речовин: альфациперметрин (100 г/л), лямбда-цигалотрин (50 г/л), хлорпірифос (500 г/л) + циперметрин (50 г/л), лямбда-цигалотрин (106 г/л) + тіаметоксам (141 г/л), ацетаміприд (200 г/кг), піриміфос-метил (500 г/л), ацетаміприд (100 г/кг) + лямбда-цигалотрин (30 г/кг), люфенурон (50 г/л). При температурі повітря вище 25ºС більш ефективними є фосфорорганічні інсектициди або суміші препаратів.

У разі виявлення осередків розмноження сарани, необхідно негайно інформувати Головне Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.

    При проведенні захисних обробок дозволяється використовувати пестициди, що включені до «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», суворо дотримуючись регламентів їх застосування. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються особи, які пройшли медичний огляд, відповідне навчання та мають посвідчення на право роботи з пестицидами.

Під час проведення захисних заходів обов’язково слід дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

« повернутися