СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області

Сприятливі кліматичні умови, зокрема висока температура повітря та тривала посуха, створюють ідеальні умови для масового розмноження та значного збільшення чисельності такого небезпечного багатоїдного шкідника, як сарана. Так, останнім часом відзначено спалахи сарани в Херсонській, Одеській та Запорізькій областях, що призвело до масового пошкодження сільськогосподарських культур. Особливу небезпеку становить італійський прус, який шкодочинний як у стадії імаго, так і личинки. Цей шкідник є справжнім поліфагом, здатним успішно розвиватися, живлячись практично всіма видами рослин: хлібними злаками, бобовими, олійними, овочевими, технічними культурами, баштанними культурами, виноградом та багатьма іншими.

Італійський прус – це комаха бурувато-сірого кольору із прозорими задніми крилами, основна частина яких має рожевий відтінок. Цей вид сарани характеризується двома формами поведінки: одиночною та стадною. При низькій чисельності кожна личинка чи доросла комаха живе окремо. Однак, при високій щільності популяції, особини згрутовуються, формуючи стадну форму, і в пересуванні всі вони дотримуються одного напрямку. Доросла сарана, знищуючи рослинність та за високих температур, здатна перелітати колоніями на значні відстані, іноді до кількох десятків кілометрів.

Сарана перелітна, або азіатська сарана, як і деякі інші види саранових, належить до потенційно небезпечних багатоїдних шкідників сільськогосподарських рослин. В Україні цей вид переважно зустрічається в заплавах річок. Особини мають бурувато-сірий або бурувато-зелений колір. Надкрила вузькі, довгасті, брудно-бурувато-жовті або зелені, з густими бурими плямами і крапками. Крила широкі, віялоподібні, жовтуваті або зеленуваті, на вершині безбарвні, на кінцях трохи затемнені. Азіатська сарана також має дві фази розвитку: поодинокy (характерну для північних районів) та стадну (для південних районів). Личинки з’являються у травні та протягом місяця живляться зеленими частинами різноманітних рослин. Молоді особини швидко розвиваються і ростуть. Типовими місцями їх концентрації є заплави великих річок, узбережжя озер та морів. Масове розмноження відбувається періодично, зазвичай після 2-3 посушливих і жарких років поспіль.

Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області наполегливо рекомендує спеціалістам сільськогосподарських підприємств провести ретельний моніторинг території на предмет виявлення та визначення чисельності саранових. Важливо організувати постійний нагляд за їхнім розвитком та, за необхідності, негайно вживати заходів для локалізації вогнищ із надпороговою чисельністю шкідника. Особливу увагу слід приділяти обстеженню занедбаних сільськогосподарських угідь, пасовищ, неугідь, лук, узбіч доріг та плавнів річок. Обстеження найефективніше проводити рано вранці або пізно ввечері, коли сарана перебуває на рослинах у стані відносного спокою.

За чисельності личинок італійського пруса 2–5 екз./м², або нестадних саранових – 10–15 екз./м², необхідно проводити захисні заходи. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до завершення розвитку третього-четвертого віків, тобто до моменту окрилення. Обробки найбільш ефективні вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах. Вогнища підвищеної чисельності слід локалізувати дозволеними препаратами на основі таких діючих речовин: альфациперметрин (100 г/л), лямбда-цигалотрин (50 г/л), хлорпірифос (500 г/л) + циперметрин (50 г/л), лямбда-цигалотрин (106 г/л) + тіаметоксам (141 г/л), ацетаміприд (200 г/кг), піриміфос-метил (500 г/л), ацетаміприд (100 г/кг) + лямбда-цигалотрин (30 г/кг), люфенурон (50 г/л). При температурі повітря вище 25ºС більш ефективними є фосфорорганічні інсектициди або їх комбінації. У разі виявлення осередків саранових необхідно терміново інформувати Головне Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.

При проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», суворо дотримуючись регламентів їх застосування. До роботи з пестицидами та агрохімікатами допускаються лише особи, які пройшли медичний огляд, відповідне навчання та мають посвідчення на право роботи з ними. Під час проведення захисних заходів обов’язково потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».