Хоча китайська сторона офіційно ще не підтвердила укладання угоди, і ключові аспекти, такі як фінансування, ціноутворення та обсяги поставок газу, залишаються невирішеними, сам факт просування переговорів є показовим. Реалізація проєкту трубопроводу, що простягнеться від арктичного півострова Ямал до північно-східного Китаю, посилить економічну співпрацю між двома країнами, яка набула особливої актуальності на тлі західних санкцій проти Росії.

Генеральний директор “Газпрому” Олексій Міллер охарактеризував заплановану мережу “Сили Сибіру-2” як “найбільший, наймасштабніший і найкапіталомісткіший газовий проєкт у світі”, що пройде територіями Росії, Монголії та Китаю.

Загальна протяжність трубопроводу, від його початкової точки за Полярним колом до потенційного кінцевого пункту в китайських мегаполісах, перевищуватиме 4 тисячі кілометрів. Очікується, що на повній потужності “Сила Сибіру-2” зможе транспортувати близько 50 мільярдів кубометрів газу щорічно. Цей обсяг порівнянний із потужністю раніше зупиненого газопроводу “Північний потік-1”, який постачав російський газ до Німеччини через Балтійське море.

За оцінками Російсько-Євразійського центру Карнегі, витрати на будівництво ділянок газопроводу, що проходять через Росію та Монголію, можуть сягнути 36 мільярдів доларів. Значна частина маршруту вже має наявну трубопровідну інфраструктуру “Газпрому” в Сибіру, що потенційно дозволить оптимізувати витрати та скоротити терміни будівництва.

Міллер також зазначив, що контракт на постачання газу за цим проєктом розрахований на 30 років. Однак залишається питання, чи буде Китай гарантувати викуп усього обсягу газу, чи наполягатиме на більш гнучких умовах, враховуючи можливі коливання внутрішнього попиту або появу дешевших альтернативних джерел енергії. Зі свого боку, Росія зацікавлена у стабільних надходженнях і буде прагнути до гарантованого викупу газу незалежно від кон’юнктури.

Представники “Газпрому” наголошують, що газ, який постачатиметься “Силою Сибіру-2”, буде дешевшим, ніж той, що постачався до Європи. За даними Bloomberg, навіть поточні поставки за газопроводом “Сила Сибіру-1” вже входять до числа найвигідніших для Китаю імпортних джерел газу.