Куп’янськ, ключовий залізничний вузол Харківщини, знову опинився під загрозою. Захоплення міста стало б значним деморалізуючим ударом для українських військ, як зазначають військові аналітики. Ситуація на фронті навколо цього стратегічного об’єкта вимагає уважного вивчення, адже кожен такий пункт має величезне значення для логістики та загального перебігу бойових дій.

Куп’янськ, другий за величиною залізничний вузол Харківської області, знову опинився в зоні ризику. Падіння міста може мати серйозні наслідки для морального духу українських захисників. Військовий експерт Тібо Фуйє, заступник директора Інституту стратегічних і оборонних досліджень у Франції, аналізує поточну ситуацію, підкреслюючи, що це віддзеркалення як складнощів України, так і готовності Росії зазнавати значних втрат заради досягнення своїх цілей. Він зауважує, що війна перейшла у фазу виснаження, де ключовим є вміння витримати тиск та поступово ослаблювати противника, а не розраховувати на один вирішальний удар. Якщо поточна динаміка збережеться, захоплення Куп’янська може співпасти з настанням осінніх холодів, що додасть нових викликів для оборонців.

Російські сили протягом кількох місяців методично просувалися на північ, закріпившись на східному березі річки Оскіл, хоча їхні основні зусилля були зосереджені на інших напрямках. Стратегічне значення Куп’янська полягає в тому, що через нього проходить важлива залізнична гілка, яка забезпечує логістичні потреби українських військ, що прямують з Харкова. На початку вересня противник намагався використати підземні газопровідні комунікації для обходу української оборони на околицях міста. Українські військові повідомили про успішне підривання цієї мережі та ліквідацію значної кількості окупантів, проте не виключають, що частина ворожих сил могла сховатися.

Експерт також нагадує про напружену ситуацію на Донеччині. Покровськ, ще один важливий транспортний вузол, протягом року перебував під постійною загрозою оточення. На схід від Добропілля в серпні невеликі групи російських військ змогли прорвати укріплення української армії. Це свідчить про тактику ворога: використання мобільних груп на мотоциклах чи всюдиходах для проникнення в тил, закріплення на позиціях та очікування підкріплення. Така тактика вимагає від українських захисників постійної пильності та швидкої реакції на зміни ситуації на фронті.