Домашнє насильство – це серйозна проблема, яка охоплює фізичні, сексуальні, психологічні та економічні форми приниження, що відбуваються в сім’ї або між близькими людьми. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чітко визначає ці діяння, підкреслюючи, що вони можуть проявлятися як через активні дії, так і через бездіяльність. Важливо розуміти, що домашнє насильство вражає всіх членів родини, створюючи атмосферу страху та страждань.

У сім’ї можуть бути одночасно декілька видів домашнього насильства, і зачіпає воно всіх членів родини.

Прояви різних видів насильства:

Фізичне насильство
 l Ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання;
 l Незаконне позбавлення волі;
 l Нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості;
 l Залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані;
 l Заподіяння смерті;
 l Вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Психологічне насильство
 l Словесні образи, погрози;
 l Приниження, залякування;
 l Обмеження волевиявлення особи;
 l Переслідування, шантаж;
 l Прийняття одним членом сім’ї рішень, яке не обговорюється;
 l Навіювання почуття провини, невпевненості, нездатності захистити себе;
 l Заборона бачитися/спілкуватися із рідними чи близькими людьми тощо.

Сексуальне насильство
 l Примус до статевих контактів повнолітньої особи без її згоди або дитини незалежно від її згоди, в присутності дитини;
 l Примус до акту сексуального характеру з третьою особою;
 l Залучення до порно-індустрії чи секс-бізнесу;
 l Зґвалтування;
 l Небажання застосовувати контрацепцію.

Економічне насильство
 l Позбавлення житла, їжі, одягу та іншого майна, коштів чи документів, або можливості користуватися ними;
 l Залишення без догляду чи піклування;
 l Перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації;
 l Заборона працювати;
 l Примушування до праці; 
 l Заборона навчатися;

Важлива роль правоохоронних та соціальних служб:
 Працівники Національної поліції відіграють ключову роль у боротьбі з домашнім насильством. Вони зобов’язані інформувати постраждалих про їхні права та доступні соціальні послуги, проводити оцінку ризиків, виносити заборонні приписи у випадках підвищеної небезпеки, ставити на облік осіб, які вчинили насильство, а також проводити роз’яснювальну роботу з усіма членами сім’ї. У разі виявлення ознак злочину чи адміністративного правопорушення, поліція зобов’язана розпочати відповідне розслідування або скласти протокол протягом 24 годин.
 Представники управління соціального захисту, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також служб у справах дітей також несуть відповідальність за надання допомоги. Вони мають подавати заяви до поліції, відвідувати сім’ї для оцінки потреб, проводити просвітницьку роботу, надавати психологічну, юридичну та інформаційну підтримку, здійснювати соціальний супровід та, за потреби, направляти жертв до спеціалізованих установ. Їхня робота спрямована на комплексну допомогу постраждалим та запобігання подальшим випадкам насильства.

В.о. начальника Рівненського районного сектору №1 Філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області Микола ХОМЕНЮК

« повернутися