Сказ – серйозна загроза для здоров’я людини та тварин. Це особливо небезпечне вірусне захворювання, яке вражає всіх теплокровних істот, включаючи людей. Воно належить до інфекційних природно-вогнищевих захворювань вірусної етіології, з переважним ураженням центральної нервової системи та ранковим механізмом передачі інфекції. На жаль, не існує жодної території, яка була б повністю вільною від сказу. В Україні це захворювання реєструється в усіх областях і природно-географічних зонах.

Збудник сказу – вірус, що може жити та розмножуватися лише в живому організмі, зокрема в головному та спинному мозку. Велика кількість вірусу накопичується в слинних залозах. Джерелами інфекції є дикі тварини, особливо з сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин зумовлена високою концентрацією вірусу в їхній слині: у вовків – 90-100%, у лисиць – 80-90%, а у собак та котів – близько 50%.

Сказ є рановою інфекцією, тому зараження найчастіше відбувається через укуси. У звичайному житті заразитися можна також через послинення ушкодженої шкіри або слизових оболонок хворими на сказ тваринами, під час обробки туш тварин або контакту зі слиною, що містить вірус. Хворі на сказ тварини виділяють вірус зі слиною, починаючи з останніх днів інкубаційного періоду – за 7-10 днів до появи клінічних проявів – і протягом усього періоду хвороби. Тяжкість симптомів залежить від багатьох факторів, таких як місце проникнення вірусу, його вірулентність, доза та загальний стан організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворими собаками становить 14%, лисицями – до 30%, а вовками – до 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від місця укусу (обличчя, шия, кінцівки, тулуб).

У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому від 30 до 90 днів, хоча найкоротший зафіксований термін становить 7 днів. Враховуючи той факт, що вірус з’являється в слині за 7-10 днів до появи перших симптомів, дуже важливо пам’ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати та забезпечити їм 10-денний ветеринарний нагляд.

Категорично заборонено знімати шкури з тварин, які підозрюються в захворюванні на сказ, або тих, що загинули з невідомих причин.

У разі укусів або подряпин від бродячих, домашніх або диких тварин необхідно негайно звернутися за медичною допомогою в поліклініку для отримання невідкладної допомоги та вирішення питання щодо проведення лікувально-профілактичної імунізації. За можливості, потрібно самостійно промити рану великою кількістю мильної води, обробити краї рани 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку та терміново звернутися до лікаря.

Необхідно завжди пам’ятати, що сказ – смертельне захворювання! Для лікування використовують антирабічну вакцину та імуноглобулін, які є абсолютно безпечними для людини. Наразі антирабічне лікування в Україні є безкоштовним. Тільки лікар може правильно оцінити ризик зараження вірусом сказу та призначити, якщо необхідно, курс імунізації. Ніколи не відмовляйтеся від призначеного лікування та не переривайте його самостійно, щоб уникнути трагічних наслідків.

У напруженій епізоотичній ситуації щодо сказу в районі Держпродспоживслужба проводить комплекс заходів для запобігання поширенню захворювання: роз’яснювальна робота серед населення, профілактичні щеплення проти сказу серед собак та котів, вакцинація сільськогосподарських тварин, епізоотологічний моніторинг (обстеження, виявлення спалахів та аналіз ситуації), лабораторні дослідження при підозрі на сказ, роз’яснювальна робота з питань профілактики (пам’ятки, буклети, листівки, наради, бесіди, інтернет-ресурси тощо).

Для захисту себе та оточуючих від сказу необхідно дотримуватися простих, але важливих правил:

* Дотримуйтесь правил утримання домашніх тварин (собак, котів) та щорічно проводьте їм профілактичні щеплення проти сказу у ветеринарній лікарні за місцем проживання.
* При зміні поведінки тварини, отриманні нею ушкоджень від іншої тварини або смерті без видимих причин негайно звертайтеся до ветеринарного фахівця.
* Навчіть дітей інформувати дорослих про будь-які, навіть незначні, ушкодження від тварин.
* Не підбирайте в лісі чи на вулиці диких або бездоглядних тварин. Якщо знайшли тварину – покажіть її ветеринару та зробіть щеплення.
* Не беріть тварину «на літній сезон», а потім залишати її напризволяще, щоб не збільшувати кількість бездоглядних тварин і ризик виникнення сказу.
* Не позбавляйтеся від тварини, яка вкусила або подряпала людину. Забезпечте їй десятиденне спостереження.
* При появі диких тварин на вашій ділянці вживайте всіх необхідних запобіжних заходів для забезпечення безпеки себе та близьких. Здорові дикі тварини, як правило, уникають зустрічей з людьми.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Ваше здоров’я у Ваших руках! Дбайте про нього!

ЗВЕРТАЄМО ОСОБЛИВУ УВАГУ, ЩО ВАКЦИНУВАТИ ДОМАШНІХ ТВАРИН (СОБАК, КОТІВ) ПРОТИ СКАЗУ ПОТРІБНО ПОСТІЙНО.