Сказ – це небезпечне вірусне захворювання, що вражає нервову систему ссавців, включно з людьми. Незважаючи на поширені уявлення про агресивну поведінку хворих тварин, симптоматика сказу може бути значно різноманітнішою та підступнішою. Важливо знати та розпізнавати тривожні ознаки, щоб вчасно вжити заходів безпеки. Традиційно, скажену тварину уявляють як істоту з піною навколо рота, диким, злим поглядом та неконтрольованою агресією. Хоча ці симптоми дійсно можуть супроводжувати сказ, вони не вичерпують повного спектру проявів хвороби. Особливу небезпеку становить так звана “тиха” форма сказу. Ця форма характеризується відсутністю яскраво вираженої агресії, натомість спостерігаються ранні паралічі, що швидко прогресують. Тварина може виглядати млявою, апатичною, втрачати координацію рухів, мати труднощі з ковтанням. Поступово розвиваються паралічі, які охоплюють дихальну та серцево-судинну системи, що призводить до летального наслідку. Розпізнавання ранніх ознак сказу є критично важливим для запобігання поширенню інфекції та захисту життя. Крім згаданих симптомів, зверніть увагу на зміни в поведінці тварини: незвична лякливість або, навпаки, надмірна прихильність, відмова від їжі та води, підвищене слиновиділення, зміна голосу (хриплість, гавкання, що переходить у виття). При підозрі на сказ у тварини, ні в якому разі не намагайтеся її самостійно оглянути або наблизитися. Негайно повідомте відповідні служби – ветеринарну клініку або службу боротьби з безпритульними тваринами. Якщо відбувся контакт (навіть подряпина чи укус) з підозрілою на сказ твариною, терміново зверніться до медичного закладу для проведення екстреної профілактики. Пам’ятайте, що сказ – це 100% летальна хвороба, але вона на 100% запобіжна. Вчасне звернення за медичною допомогою може врятувати життя. Детальніше про ознаки сказу – в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом @EU4SaferFood