Сказ – це надзвичайно небезпечне вірусне захворювання, яке становить значну загрозу для життя людини та тварин, маючи один із найвищих показників смертності серед усіх інфекційних хвороб. Вірус сказу цілеспрямовано вражає центральну нервову систему, і як тільки з’являються перші симптоми, хвороба стає невиліковною, призводячи до 100% летальних випадків. Важливо пам’ятати про профілактику сказу та своєчасне звернення за допомогою.

Захворіти на сказ може будь-яка теплокровна істота, включаючи людей, якщо її укусить, подряпає або обслинить інфікована тварина. Натомість, сказ не передається через кров чи сечу тварин. Коло ссавців, які можуть бути носіями вірусу, надзвичайно широке: це можуть бути кажани, лисиці, собаки, коти, їжаки, білки, гризуни та багато інших представників дикої та свійської фауни. Тому кожен контакт з невідомою твариною несе потенційний ризик.

Особливо загрозливою залишається ситуація на деокупованих територіях та регіонах, що межують із зоною бойових дій. Через активні міграції диких тварин, зокрема лисиць, збільшується ризик їхнього контакту з людьми та свійськими тваринами. На жаль, через високий рівень замінованості та триваючі бойові дії, ефективне регулювання чисельності диких тварин та їх масова вакцинація є можливими лише на обмежених територіях. Це робить надзвичайно важливим пильнувати за кожним випадком, коли дика чи невідома тварина з’являється на подвір’ї, або коли вона завдає шкоди худобі чи іншим тваринам, що тісно контактують з людьми. У подібних ситуаціях вкрай необхідно негайно сповістити фахівців ветеринарної медицини для проведення необхідних профілактичних заходів проти сказу.

Як ефективно запобігти сказу?

• Регулярно вакцинуйте своїх домашніх улюбленців.
• Максимально обмежте контакти домашніх тварин та їхніх власників із дикими тваринами.
• У разі будь-якого потенційного контакту з твариною, що може бути носієм сказу, негайно звертайтеся за медичною допомогою, не чекаючи появи симптомів.

Що робити, якщо вас вкусила чи подряпала тварина, або її слина потрапила на шкіру чи слизові оболонки?

• Ретельно промийте місце ураження проточною водою із застосуванням господарського мила протягом щонайменше 10 хвилин.
• Якнайшвидше зверніться до найближчого травмпункту для отримання кваліфікованої медичної допомоги та, за необхідності, проведення курсу антирабічної вакцинації.

Лікар ретельно оцінить усі обставини інциденту, щоб визначити необхідність вакцинації проти сказу. Важливо розпочати курс щеплень якомога раніше та суворо дотримуватися призначеної схеми, не перериваючи лікування самостійно. Сучасні методи лікування позбавлені страхітливих «40 уколів у живіт»; зазвичай курс вакцинації складається з п’яти ін’єкцій: перша – у день звернення (0-й день), а наступні – на третій, сьомий, чотирнадцятий та двадцять восьмий дні. Антирабічна вакцина демонструє вражаючу ефективність, запобігаючи виникненню захворювання у 96–99% випадків, особливо якщо курс розпочато не пізніше 14 днів після потенційного контакту. Всі області України забезпечені якісними та безоплатними антирабічними вакцинами, тому пацієнти не мають нести жодних витрат на таке життєво важливе лікування.

Кому рекомендована профілактична вакцинація від сказу?

Особам, які за родом своєї діяльності часто контактують з тваринами – ветеринарам, мисливцям, лісникам, зооволонтерам та іншим – варто завчасно пройти курс профілактичної вакцинації проти сказу та регулярно робити бустерні щеплення згідно з рекомендованим графіком. Це єдиний надійний спосіб захистити себе від цієї смертельної недуги.

Усвідомлене ставлення до власного здоров’я та прояв обачності у запобіганні сказу серед населення є ключовими кроками для збереження життя та здоров’я вас і ваших близьких.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ‘Я УКРАЇНИ»

Височанське відділення харківської філії