Рік тому, 8 липня 2024 року, Київ пережив один із найжорстокіших ракетних ударів, який залишив по собі глибокі шрами. Російські ракети прицільно влучили у житлові будинки столиці, спричинивши масштабні руйнування та людські жертви. Особлива увага була прикута до дитячої лікарні «Охматдит», що також опинилася під загрозою. Цей ракетний удар Київ пам’ятає як трагічний день, коли обвалився під’їзд однієї з п’ятиповерхівок, забравши життя 13 невинних людей, серед яких п’ятеро були дітьми.

Зараз, через рік після тих жахливих подій, у Голосіївському районі Києва активно ведуться роботи з демонтажу пошкодженого будинку. Будівельники готуються знести повністю зруйнований під’їзд, щоб розпочати його відбудову заново. Власник однієї зі знищених квартир, Сергій Захарченко, ділиться своїм досвідом, розповідаючи, як він та його дружина дивом вижили під час тієї моторошної атаки РФ. Його квартира повністю зруйнована, і чоловік із надією спостерігає за підготовкою до відновлювальних робіт, хоча поки що не бачить навіть крана, лише підготовлену під нього площадку.

П’ятиповерхівка, збудована з цегли, була сильно пошкоджена внаслідок ракетного удару 8 липня 2024 року, що спричинило обвалення торцевої стіни під’їзду. З того часу під’їзд відключений від усіх комунікацій: води, газу та опалення. Однак, попри відсутність можливості проживання, власники близько двох десятків зруйнованих квартир продовжують отримувати платіжки за утримання будинку та вивезення сміття, хоча не користуються цими послугами. Ці комунальні проблеми залишаються невирішеними, що створює значне навантаження на постраждалих мешканців. Лише половина власників квартир у тимчасово порожньому під’їзді сплачує за ці послуги, тоді як решта відмовляється.

Ця ситуація є типовою для багатьох міст України, що постраждали від російської агресії. Вирішення питання оплати за послуги управління багатоквартирним будинком у період воєнного стану досі не врегульоване на законодавчому рівні. Заступниця голови правління ЖБК «Залізничний» Тетяна Малецька підкреслює, що руїни в під’їздах залишаються неторканими через відсутність коштів для відновлення. Третина внесків відсутня, і без них будинок не зможе дожити до моменту відновлення. Юристи стверджують, що єдиний вихід — це добровільна згода сусідів із вцілілих під’їздів взяти на себе додаткові витрати, що є складним і неврегульованим питанням.

Досвідом боротьби за відновлення ділиться Тетяна Гладкова, голова ЖБК «Сокіл» на вулиці Сальського, 19, що знаходиться у Шевченківському районі Києва. Ця п’ятиповерхівка також була прошита російською ракетою 8 липня 2024 року. Тоді четвертий під’їзд повністю обвалився, а п’ятий залишився відірваним. Під завалами загинули 13 людей, серед них 5 дітей. Упродовж року тут ніхто не проживає, але місяць тому розпочалися ремонтні роботи. Будівельники вже демонтували комунікації та залишки двох під’їздів, вивезли будівельне сміття. Планується укріпити вцілілу частину будинку та добудувати монолітними ще понад два під’їзди. На Голосієво роботи менш масштабні, передбачають відбудову санвузлів та кімнат у квартирах, що постраждали.

Відбудова Києва, зокрема цих двох п’ятиповерхівок, оцінюється щонайменше у 72 мільйони гривень. За офіційними документами, завершення робіт заплановано до кінця поточного року. Однак, з огляду на поточні темпи, мешканці не плекають надій на повернення до своїх домівок до Нового року. Більш реалістичним терміном вони вважають весну-літо наступного року. Ці історії є яскравим свідченням наслідків російської агресії та складнощів, з якими стикаються міста та їхні мешканці у процесі відновлення.