Скорботна звістка оповила громаду Білогородки, сповіщаючи про непоправну втрату. 11 липня 2025 року перестало битися серце нашого земляка, відданого захисника України, військовослужбовця Кутика Григорія Михайловича, 1977 року народження. Ця трагічна подія сталася після тривалого та виснажливого лікування, спричиненого важким пораненням, отриманим на передовій.

Григорій Кутик, справжній патріот, з 2022 року вірно ніс службу в лавах Збройних Сил України, мужньо обороняючи рідну землю від ворога. Його самовіддана служба та непохитна відданість ідеалам свободи та незалежності є прикладом для кожного з нас. Він був одним із тих, хто без вагань став на захист нашої держави, пожертвувавши найціннішим – своїм життям, заради мирного майбутнього українського народу. Пам’ять про цього героя назавжди залишиться в наших серцях.

У цей скорботний час громада Білогородки висловлює найглибші та щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна. Нехай душа Григорія знайде вічний спокій у Царстві Небесному. Його подвиг ніколи не буде забутий.

На знак глибокої поваги та вшанування пам’яті військового Кутика Григорія Михайловича, згідно з розпорядженням голови Вербської територіальної громади, оголошено дні жалоби з 11 липня 2025 року і до дня здійснення чину поховання. Це час, коли кожен з нас має замислитися над ціною свободи та внеском тих, хто її виборює.

Траурний кортеж з тілом нашого героя, військового Кутика Григорія, прибуде у село Білогородка у понеділок, 14 липня 2025 року, орієнтовно о 10:30 ранку. Просимо всіх небайдужих мешканців громади гідно зустріти захисника України. Закликаємо сформувати “живий коридор” від траси Київ-Чоп у селі Софіївка Перша по вулиці Вербська Софіївка, далі через село Білогородка по вулицях Вишнева, Центральна та Підгірна аж до рідного дому загиблого. Просимо принести з собою українську символіку, лампадки та живі квіти, щоб віддати останню шану нашому захиснику.

Чин поховання відбудеться об 11:00 годині в будинку спочилого, а об 11:30 годині – у Свято-Лукинському храмі Православної церкви України села Білогородка. Це наш спільний обов’язок – провести в останню путь того, хто віддав своє життя за нас. Віддаймо належну і, на жаль, останню шану померлому воїну, який назавжди увійде в історію як незламний символ боротьби за незалежність. Пам’ятаємо, що кожен військовий Кутик Григорій, кожен захисник – це цілий світ, який ми втрачаємо, але пам’ять про який житиме вічно. Вічна пам’ять герою!