Головне управління розвідки Міністерства оборони України нещодавно повідомило про чергову спробу Кремля залучити до військових дій в Україні іноземні сили. Цього разу увага прикута до Лаосу, де Росія, за даними розвідки, активно намагається втягнути цю країну у війну, використовуючи її людські ресурси. На початковому етапі йдеться про залучення інженерних військ лаоської армії до складних робіт із розмінування на території Курської області, що викликає серйозне занепокоєння. Проте, аналітики відзначають, що це може бути лише першим кроком, і не виключають подальших планів щодо прямої участі лаоських військових у бойових діях на українській землі. Такий крок РФ свідчить про зростаючий дефіцит власних ресурсів та відчайдушні спроби посилити свої штурмові підрозділи. Отже, Лаос військові можуть стати новим поповненням для окупаційних сил.

Аналіз військового потенціалу Лаосу, що базується на даних Military Balance станом на 2024 рік, показує, що армія цієї країни налічує близько 29 100 осіб. Щодо технічного оснащення, ситуація виглядає ще складнішою. Повітряні сили Лаосу мають у своєму розпорядженні лише близько тридцяти літаків та гелікоптерів різного призначення, включаючи транспортні Ан-26, навчальні Як-130 та модернізовані китайські версії Ан-24. Крім того, на озброєнні перебувають декілька одиниць транспортних гелікоптерів Ми-17, Ми-17В-5, Z-9A, а також Ка-32Т і SA360 Dauphin. Важливо зазначити, що точна кількість техніки, яка реально перебуває у бойовій готовності, залишається невідомою, що ще більше ставить під сумнів ефективність будь-якої потенційної військової допомоги з боку Лаосу.

Наземні війська Лаосу мають у своєму арсеналі обмежену кількість основних бойових танків. Це приблизно 15 одиниць застарілих T-54/T-55, а також 10 сучасніших T-72Б1 “Білий орел”, які, за деякими даними, були отримані від Росії в обмін на старі радянські танки Т-34-85. Додатково, лаоська армія володіє десятком легких плаваючих танків ПТ-76, броньованими розвідувальними машинами БРДМ-2М, БМП-1 та понад 50 бронетранспортерами. Артилерійські системи представлені понад 60 одиницями, переважно буксируваними гаубицями, що є доволі скромним показником для значного впливу на хід сучасних бойових дій. Таким чином, основний інтерес Росії, ймовірно, зосереджений саме на людському потенціалі, який можуть надати Лаос військові.

Системи протиповітряної оборони Лаосу також не відрізняються значною потужністю. Вони включають шість зенітно-ракетних комплексів С-125, комплекси “Стрела-10”, переносні зенітно-ракетні комплекси “Ігла-1”, а також зенітні самохідні установки ЗСУ-23-4 “Шилка” та зенітну малокаліберну артилерію. З огляду на обмежені можливості та застаріле озброєння, експерти схиляються до думки, що основна мета Росії у співпраці з Лаосом – це отримання людського ресурсу для поповнення своїх “м’ясних штурмів”. Ймовірно, Москва буде чинити тиск на Лаос, пропонуючи “бартер” у вигляді постачання певного озброєння в обмін на живу силу, яка може бути використана як іноземні найманці для поповнення втрат на фронті. Інженерні війська Лаосу, які можуть бути залучені для розмінування, є лише початком цієї співпраці.

Залучення Лаосу не є поодиноким випадком у стратегії Росії. Раніше Головне управління розвідки України вже повідомляло, що РФ активно вербує іноземців, зокрема громадян країн Центральної Азії, таких як Узбекистан та Таджикистан. Ці особи, що прибувають до Росії у пошуках роботи, часто примусово мобілізуються для участі у війні в Україні. Також були зафіксовані випадки, коли Росія заманює африканців фейковими вакансіями, а потім відправляє їх безпосередньо на фронт. Десятки, а можливо, і сотні чоловіків з Камеруну, Сенегалу, Зімбабве, Бангладеш та інших африканських країн були обманом залучені до конфлікту, ставши піхотою для виснажених російських військ. Така тактика підкреслює відчайдушну потребу Росії у поповненні свого особового складу та її готовність використовувати будь-які засоби для досягнення своїх цілей у війні.