Глобальні, Життя, Суспільство
Батьківство в Україні: Знання та виклики виховання
21% респондентів заявили, що планують народження дитини найближчим часом
monkeybusiness/Depositphotos
Опитування виявило значні прогалини у знаннях про батьківство в Україні, що підкреслює нагальну потребу в комплексних освітніх програмах та підтримці для батьків. Сучасне виховання дітей вимагає не лише любові та турботи, а й глибоких знань у сфері дитячої психології, розвитку та ефективної комунікації.
За даними останнього дослідження, близько 67% українських батьків не мають доступу до базових інформаційних ресурсів, які могли б істотно допомогти їм у вихованні дітей. Ця цифра свідчить про системну проблему, яка може впливати на якість взаємодії в родині та гармонійний розвиток дитини.
Ситуація з формальними освітніми програмами для батьків ще більш критична. Згідно з результатами опитування, лише 20% українців мали можливість відвідувати хоча б один спеціалізований курс або тренінг для батьків. Це означає, що переважна більшість дорослих покладається на інтуїцію, власний досвід або неперевірені джерела інформації у найважливіших питаннях виховання.
Результати цього знакового дослідження підтверджують зростаючу потребу суспільства у впровадженні національних ініціатив. Зокрема, 86% респондентів абсолютно переконані у необхідності розробки та реалізації Національної програми підтримки батьківства. Така програма могла б забезпечити батьків необхідними знаннями та навичками, створити платформу для обміну досвідом та надати кваліфіковану психологічну підтримку.
Українські батьки відзначають брак важливої інформації, яка є ключовою для хорошого виховання та повноцінного розвитку дитини. Серед найпоширеніших тем, щодо яких вони відчувають потребу в додаткових знаннях, можна виділити: дитячу психологію, методи ненасильницького спілкування, вікові особливості розвитку, основи безпеки дитини, навички першої допомоги, формування здорових звичок та вміння вирішувати конфлікти мирним шляхом.
Окрім того, важливим аспектом є питання планування сім’ї. Так, 21% респондентів заявили, що планують народження дитини найближчим часом, що свідчить про збереження репродуктивного потенціалу суспільства, незважаючи на складні обставини. Водночас, 26% відкладають цю важливу подію. Серед головних причин, які впливають на таке рішення, респонденти найчастіше називають повномасштабну війну та загальну нестабільність у країні, що створює атмосферу невизначеності та тривоги. Це підкреслює глибокий вплив зовнішніх факторів на особисті рішення українців щодо створення та розширення сім’ї.
Дослідження також виявило, що майже третина батьків – 32% – досі застосовують суворі методи виховання, зокрема фізичні покарання, такі як ляпаси. Ця тривожна статистика акцентує увагу на необхідності широкої просвітницької роботи щодо альтернативних, позитивних методів виховання, які сприяють формуванню здорової особистості без травматичного досвіду.
Водночас, простежується позитивна динаміка у поглядах на гендерні ролі. 40% дорослих, які вже є батьками або тільки планують ними стати, підтримують виховання без гендерних стереотипів, прагнучи забезпечити рівні можливості та вільний розвиток для своїх дітей. Однак 23% опитаних все ще дотримуються традиційних уявлень про роль чоловіка і жінки у суспільстві та сім’ї, що вказує на потребу у подальшій трансформації суспільної свідомості.
Переважна більшість – 89% – українських батьків усвідомлюють критичну роль емоційного зв’язку у розвитку дитини та формуванні її відчуття безпеки. Вони також володіють знаннями, як доглядати за немовлям, активно спілкуються та граються з дітьми, що є позитивним показником їхньої залученості у життя родини.
Зазначене дослідження, що проливає світло на стан батьківства в Україні, було проведено компаніями Rating Group та Advanter Group за аналітичної підтримки Центру соціальних змін та поведінкової економіки. Воно є продовженням системної роботи з вивчення суспільних настроїв та потреб, що розпочалася у листопаді 2024 року. Отримані дані є цінним джерелом для розробки ефективних стратегій підтримки сімей та підвищення рівня обізнаності українців щодо різних аспектів виховання та розвитку дітей.

