Слобожанська громада пам’ятає…🕯

Сьогодні, 8 липня, минає третя річниця, як Слобожанська громада втратила мужнього воїна, захисника та Героя Євгена Сліпченка. Це ім’я назавжди закарбоване в історії боротьби за незалежність України, ставши символом незламності духу та вірності Батьківщині. Його життя, обірване на полі бою, є яскравим прикладом самопожертви та безмежної любові до рідної землі. Світла та вічна пам’ять Герою! Його самопожертва залишиться в серці кожного з нас назавжди, нагадуючи про ціну свободи та мирного неба, яке виборюється такими захисниками, як Євген Сліпченко.

Кожен рік, коли ми вшановуємо третю річницю загибелі Євгена Сліпченка, Слобожанська громада знову і знову усвідомлює масштаб втрати, але водночас безмежно пишається подвигом свого сина. Пам’ять про таких Героїв, як Євген Сліпченко, є наріжним каменем нашої національної ідентичності та джерелом натхнення для майбутніх поколінь. Вони віддали найцінніше – своє життя – заради того, щоб Україна була вільною та незалежною державою. Ця жертовність не має бути забута, адже саме завдяки їхній відвазі ми маємо шанс на мирне та щасливе майбутнє. Ми вшановуємо не лише їхні імена, а й ту велику справу, за яку вони боролися.

Ми пам’ятаємо про жертовність наших захисників, які щодня стоять на сторожі суверенітету та територіальної цілісності України. Схилімо голови у пошані перед тими, хто віддав своє життя за наше майбутнє, за наше право жити у вільній країні. Імена таких воїнів, як Євген Сліпченко, мають бути відомі кожному українцю, адже саме завдяки їхній незламності та самовідданості ми маємо змогу зустрічати кожен новий світанок. Їхня пам’ять слугує постійним нагадуванням про важливість єдності та стійкості у цей непростий час.

Збереження пам’яті про полеглих оборонців є нашим священним обов’язком. Ми не зможемо повернути їх, але можемо забезпечити, щоб їхні подвиги жили в наших серцях, в історії Слобожанської громади та всієї України. Кожна згадка, кожен пам’ятний захід, кожна молитва за них – це наш внесок у безсмертя їхньої слави. Це також нагадування про те, що боротьба триває, і ми повинні бути гідними їхньої жертовності, продовжуючи їхню справу та будуючи сильну Україну.

Євген Сліпченко був не просто воїном; він був сином, братом, другом, членом родини, частиною своєї громади. Його загибель – це не тільки втрата для його близьких, але й глибока рана для всієї Слобожанської громади. Проте біль від втрати поєднується з безмежною гордістю за його мужність та незламний дух. Ми зобов’язані передавати цю історію з покоління в покоління, щоб пам’ять про Героїв, про їхню відвагу та самопожертву ніколи не згасала. Нехай світла пам’ять про Євгена Сліпченка живе вічно в наших серцях.🇺🇦