Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб.
Вона свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.
(Ліна Костенко)

Сьогодні відзначаємо особливий день – День української писемності та мови ??

В часи, коли наша країна переживає випробування, мова стає не просто засобом спілкування, а символом нашої ідентичності, нашої боротьби та нашої нації.
Українська мова ?? – це не лише слова, це наше минуле, наша культура, наш дух. Вона об’єднує нас, дозволяє нам висловлювати свої почуття, мрії і прагнення.

Кожен раз, коли ми говоримо українською, ми стверджуємо свою приналежність до цієї землі, до її історії та її майбутнього. Кожен акцент, кожне слово, кожна інтонація – це частина нашої душі.

Зараз, коли наша незалежність знову під загрозою, ми повинні пам’ятати: мова – це зброя.
Вона допомагає нам об’єднатися в боротьбі за справедливість і свободу. Розмовляючи рідною – українською, ми протистоїмо спробам стерти нашу ідентичність.

Мова – це наш щит та наша гордість!

І нехай лине солов’їна у кожному куточку України ?
Від Заходу до Сходу!
Від Півночі до Криму!