#Слова_подяки

#Книги_в_дар_з_добрих_рук

#Акція_Подаруй_бібліотеці_книгу

КНИГИ В ДАР ВІД АВТОРА

В рамках благодійної акції “Подаруй бібліотеці книгу!”, що щорічно проходить до Дня книгодарування, до нашої Публічно-шкільної бібліотеки села Золочівка надійшов чудовий подарунок від Наталії Калиновська — книга “ГОЛОС ВІЙНИ-3. Літературний фронт”.

Це третя колективна збірка творів учнівської молоді, яку упорядкувала як організаторка та голова жюрі Всеукраїнського літературного конкурсу “У римах світлих оживає слово” відома українська письменниця, журналістка, науковиця, викладачка НУ “Львівська політехніка” Наталія Калиновська.

У книзі представлені найкращі творчі роботи учнів, які народилися під час повномасштабної війни. Тематика юних літераторів патріотична і філософська. Твори представлені у трьох номінаціях: поезія, мала проза і публіцистика.

“У кожного з нас ця тема викликає незліченні емоції, але, на жаль, зовсім не позитивні. Усі ми зараз перебуваємо у тому самому незрозумілому стані, коли не розуміємо навіть, що буде завтра.” (“Війна. Моя історія.” Вікторія Надточий, 16 років, 10 клас, м.Харків)

Щиро дякуємо Наталії Леонідівні за подаровану книгу. Бажаємо міцного здоров’я і сили та мудрості здійснити ще багато задумів і планів на літературній і творчій ниві. Божого, Вам, благословення і охорони!

Запрошую читачів і всіх бажаючих до бібліотеки, де на вас чекає книга “ГОЛОС ВІЙНИ -3. Літературний фронт” — написана дітьми, що думають по-дорослому.

НАПИШУ ТОБІ, ДОЛЕ, ЛИСТА…

Напишу тобі, доле, листа

І у тебе я, доле, спитаю

Чому в юні, прекрасні літа

Жах війни на собі відчуваю?

Чому знаю, як серце болить?

Чому знаю, як горе ночами

Не минає…Мені хоч на мить

Заховатись у сон, як за брами?

Чому доле, мені ти скажи

Я забула, як треба радіти?

Чому відчай не має межі?

І як з болем навчитися жити?

Чому я залишилась сама?

Чому втратила всі свої мрії?

Я пишу тобі, доле, листа,

Бо не знаю де взяти надію…

Ти скажи мені, доле моя,

Чи можу я сподіватись на диво?

Чи буде знов квітувати весна?

Чи я буду, нарешті, щаслива?”

( Єсенія Ковальова, 14 років,

м.Остер, Чернігівська обл.)