◀️❗️ **Словник безбар’єрності: Як коректно говорити про людину з порушеннями зору**

Мова має величезний вплив на наше сприйняття та ставлення до інших людей. Встановлюючи принципи безбар’єрної мови, ми повинні завжди пам’ятати про головне правило: спершу називаємо людину, а вже потім, якщо це дійсно необхідно, згадуємо про її особливості. Сьогодні ми зосередимося на тому, як правильно звертатися до тих, хто через певні обставини має порушення зору.

✅ Коректні варіанти звернення:

• Людина з порушеннями зору
• Людина з повною або частковою втратою зору
• Незряча людина

❌ Некоректні варіанти, яких слід уникати:

• Сліпий
• Підсліпуватий
• Людина з вадами зору

Термін «сліпий», хоч і досі трапляється в офіційних документах, насправді знецінює особистість. Це слово часто сприймається як тавро, що зводить людину лише до однієї її характеристики, ігноруючи інші якості. Більше того, у повсякденній мові воно нерідко використовується як синонім до «нездатності помітити очевидне», як-от у висловах «сліпа випадковість» чи «сліпа довіра». Таке застосування надає слову додаткового негативного забарвлення, що є неприйнятним у контексті безбар’єрної комунікації.

Натомість, коли ми використовуємо вислів «незряча людина», ми не принижуємо, а констатуємо стан без жодної оцінки. Це дозволяє сприймати таку особу не через призму обмежень, а як повноцінного та рівноправного члена суспільства. Інклюзивність починається з правильного формулювання наших думок та висловлювань.

Пам’ятаймо: слова мають значну силу. Коли ми свідомо чи несвідомо вживаємо застарілі, некоректні або образливі вислови, ми підкреслюємо «інакшість» замість того, щоб сприяти рівності та взаєморозумінню. Кожна людина — це набагато більше, ніж будь-яка одна її риса чи особливість. Ставлення до людей з повагою та підтримка одне одного у щоденному спілкуванні — це фундамент, на якому будується міцне, безбар’єрне та щасливе суспільство. Давайте разом створювати простір, де кожен почувається цінним та почутим.