Соціальне відторгнення, на відміну від соціальної інклюзії, становить собою порушення основоположних прав людини. Це процес, що обмежує можливості різних груп населення брати участь у суспільному житті, позбавляє доступу до освіти та ресурсів, і призводить до дискримінації.

Причин для виникнення відторгнення безліч: від упередженого ставлення до систематичної дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації, статі, віку, інвалідності чи статусу мігранта. Проте, соціальне відторгнення не зводиться лише до цих форм дискримінації. Воно може бути наслідком відсутності необхідної інфраструктури. Наприклад, мешканці віддалених сільських або гірських районів можуть зазнавати обмежень у доступі до ресурсів через поганий зв’язок, відсутність доріг чи транспортного сполучення. Соціальне відторгнення має серйозні наслідки, адже велика кількість відчужених людей перешкоджає розвитку країни та досягненню високих стандартів життя.