У сучасному світі все більше пар обирають проживання разом без офіційної реєстрації шлюбу, що часто називають цивільним шлюбом або неофіційними відносинами. Хоча такий формат спільних відносин відображає особистий вибір та взаємне почуття, він не завжди надає партнерам тих самих прав і обов’язків, які мають офіційно зареєстровані подружжя. Особливо гостро це питання постає, коли йдеться про спадкування в цивільному шлюбі. За відсутності юридичного статусу, успадкування майна після смерті одного з партнерів може стати справжнім викликом, адже законодавство передбачає певні умови для визнання права на спадщину.

Для багатьох очевидним і найбезпечнішим шляхом є складання заповіту. Це найпростіший і найефективніший спосіб забезпечити, щоб ваше майно було успадковано саме тим, кому ви бажаєте його залишити, незалежно від офіційного статусу відносин. Якщо цивільний чоловік або дружина вказані в заповіті як спадкоємці, це значно спрощує процедуру отримання спадщини та усуває будь-які двозначності. Проте, якщо заповіт відсутній, ситуація стає складнішою, і успадкувати майно можна лише як спадкоємець четвертої черги.

Успадкування як спадкоємець четвертої черги можливе лише за умови, що ви проживали однією сім’єю зі спадкодавцем не менше п’яти років до моменту відкриття спадщини, і при цьому спадкодавець не перебував в офіційно зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Це ключовий момент для тих, хто перебуває в неофіційному шлюбі та прагне отримати право на спадщину. Довести факт спільного проживання однією сім’єю в судовому порядку може бути непросто, оскільки це вимагає надання переконливих доказів, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Ознаками проживання однією сім’єю, що можуть бути враховані судом, є:

• Спільні витрати та бюджет: Наприклад, спільні рахунки в банках, спільні покупки, чеки на великі придбання.
• Спільне харчування: Наявність спільних продуктів харчування, чеки з магазинів, що свідчать про спільні закупівлі.
• Купівля майна для спільного користування: Придбання меблів, побутової техніки, автомобіля, що використовується обома партнерами.
• Спільні витрати на утримання житла, ремонт: Оплата комунальних послуг, рахунки за ремонтні роботи, що підтверджують спільні витрати на житло.
• Інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин: Це можуть бути спільні подорожі, відпустки, участь у сімейних подіях, спілкування з родичами та друзями як єдина сім’я.

Встановлення факту спільного проживання у суді є обов’язковим етапом для реалізації права на спадкування в цивільному шлюбі, якщо відсутній заповіт. Це можливо зробити за двох основних умов: по-перше, пара повинна спільно проживати не менше п’яти років; по-друге, має бути чітка мета встановлення такого факту, наприклад, для отримання спадщини. У судовому процесі необхідно надати якомога більше доказів, що підтверджують спільне життя пари як подружжя. Це може бути будь-яка інформація, що свідчить про глибокі та стабільні відносини.

Зокрема, серед доказів можуть бути:

• Показання свідків: Друзі, сусіди, родичі, які можуть підтвердити, що пара проживала разом, вела спільне господарство і сприймалася оточуючими як сім’я.
• Свідоцтво про народження спільної дитини: Наявність спільних дітей є одним із найвагоміших доказів.
• Довідки з місця проживання: Документи, що підтверджують реєстрацію за однією адресою.
• Виписки про реєстрацію або вселення: Документи, що свідчать про офіційну реєстрацію чи дозвіл на проживання в одному помешканні.
• Докази спільного придбання майна: Чеки, квитанції, договори, рахунки-фактури, що свідчать про спільні покупки.
• Спільні фотографії: Фотографії з сімейних свят, подорожей, повсякденного життя, що демонструють спільне проведення часу.
• Документ про проходження обряду вінчання: Хоча це не є офіційною реєстрацією, вінчання може бути додатковим доказом серйозності відносин.
• Листування особистого та ділового характеру: Електронні листи, повідомлення, які свідчать про підтримку спільних цілей та відносин.

Питання спадкування без штампа в паспорті є складним і вимагає уважного підходу до збору доказів та подання їх до суду. Рекомендується звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою, щоб забезпечити належний захист своїх прав та інтересів у цій делікатній справі.