У сучасному світі все більше пар обирають жити разом, не реєструючи офіційний шлюб. Таке співжиття, відоме як цивільний шлюб або фактичні шлюбні відносини, є поширеною формою відносин, проте воно має суттєві юридичні відмінності від офіційно зареєстрованого шлюбу, особливо коли йдеться про спадкування. Багато хто помилково вважає, що тривале спільне проживання автоматично надає партнерам усі права подружжя, включаючи право на спадщину. Проте українське законодавство вимагає чіткого дотримання певних умов для визнання таких відносин та надання спадкових прав.

Згідно з Сімейним кодексом України, жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, вважаються такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах. Ключовим аспектом тут є саме факт спільного проживання та ведення спільного побуту, що може бути підтверджено різними доказами. Однак, щоб набути права спадкування нарівні з офіційними спадкоємцями, факт проживання однією сім’єю має бути встановлений у судовому порядку. Без такого судового рішення, цивільний чоловік чи цивільна дружина не матимуть автоматичних прав на спадщину померлого партнера.

Для встановлення факту спільного проживання у цивільному шлюбі суду необхідно надати вагомі та переконливі докази. До таких доказів можуть належати свідчення сусідів, друзів, родичів, які підтверджують спільне ведення господарства, спільний бюджет, спільне виховання дітей (якщо такі є), наявність спільних фотографій, листування, чеки на спільні покупки. Важливими доказами також є документи, що підтверджують спільне володіння майном (наприклад, договори купівлі-продажу, оформлені на обох), спільні банківські рахунки, договори оренди житла, де зазначені обидва партнери, або квитанції про сплату комунальних послуг з одного рахунку. Чим більше різноманітних та незаперечних доказів буде надано, тим вищі шанси на успішне встановлення факту проживання.

Після успішного встановлення факту спільного проживання у цивільному шлюбі, партнер отримує права на спадщину нарівні зі спадкоємцями четвертої черги. Це означає, що вони будуть успадковувати майно лише після спадкоємців перших трьох черг (дітей, чоловіка/дружини, батьків, рідних братів і сестер, дідусів, бабусь). Проте, якщо відсутні спадкоємці попередніх черг, або вони відмовилися від спадщини, цивільний партнер може претендувати на майно.

Найефективнішим способом уникнути складнощів зі спадкуванням у цивільному шлюбі є завчасне оформлення заповіту. Заповіт дозволяє особі вільно розпорядитися своїм майном на випадок смерті, вказавши будь-яких спадкоємців, незалежно від їхнього сімейного стану чи ступеня споріднення. Це надає гарантії того, що спадщина дістанеться саме тій особі, якій її бажав передати померлий, обійшовши при цьому тривалий і складний процес судового доведення факту проживання. Оформлення заповіту – це просте та надійне юридичне рішення, яке забезпечить спокій і впевненість обом партнерам у цивільному шлюбі щодо майбутнього їхнього майна.

Також варто пам’ятати про можливість укладення договору про спільне проживання, або ж шлюбного договору (у разі офіційної реєстрації шлюбу, але це вже інша тема), який може чітко визначати майнові права та обов’язки партнерів. Це може значно спростити вирішення майнових питань, у тому числі й тих, що стосуються спадщини.

Юридична консультація є критично важливою для осіб, які перебувають у незареєстрованому шлюбі та бажають врегулювати питання спадкування. Фахівці допоможуть розібратися у всіх нюансах законодавства, підкажуть, які саме докази будуть найбільш вагомими для суду, та допоможуть правильно оформити необхідні документи, включаючи заповіт. Звернення до юриста дозволить уникнути багатьох потенційних проблем та забезпечить захист майнових прав.

Отже, хоча цивільний шлюб і не надає автоматичних спадкових прав, українське законодавство пропонує механізми для їх отримання через суд або шляхом оформлення заповіту. Свідоме ставлення до цих питань і своєчасне вирішення юридичних аспектів є запорукою захисту інтересів обох партнерів.