Життя, Здоров'я, Перемишлянська Отг, Суспільство
Спалювання сухої трави: шкода, наслідки, штрафи
Державна екологічна інспекція у Львівській області та Перемишлянський РС ДСНС України у Львівській області наголошують на категоричній забороні спалювання сухої рослинності. Щороку, особливо навесні, спалювання сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворюється на справжнє екологічне лихо, завдаючи непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Це недбале “прибирання” несе загрозу, яку часто недооцінюють.
При спалюванні сухої трави у повітря викидаються десятки найрізноманітніших хімічних сполук. З димом у наші легені потрапляють важкі метали, небезпечні діоксини, бензопірени, оксиди азоту та численні канцерогенні речовини. Ці токсини накопичуються в організмі людини, провокуючи загострення хронічних захворювань та сприяючи виникненню нових, включаючи онкологічні. Часто разом із сухим листям горить і побутове сміття, що значно посилює забруднення атмосфери, роблячи повітря непридатним для дихання.
Вогонь знищує не лише суху рослинність та її залишки, а й життєво важливе насіння, молоді пагони дерев та корені майбутніх рослин. Земля на кілька років втрачає здатність до відновлення свіжої зелені. Спалювання трави ніяким чином не покращує родючість ґрунтів; навпаки, висока температура горіння повністю знищує всю мікрофлору у верхньому шарі ґрунту. Мікроорганізми, які відповідають за утворення родючого шару, гинуть, залишаючи землю виснаженою та мертвою.
Також під час пожеж гинуть не лише мікроорганізми, але й численні представники фауни. Знищуються гнізда птахів, таких як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна та звичайна вівсянки, польовий та лісовий жайворонки, щеврики. Від сильних трав’яних пожеж страждають та гинуть практично всі тварини, що мешкають у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні. Деякі згорають живцем, інші задихаються від їдкого диму. Величезна кількість комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, що беруть участь у процесі ґрунтоутворення, зникають безповоротно. Дощові черв’яки, наприклад, відіграють ключову роль у переробці сухої трави на цінне добриво, розпушуючи ґрунт та роблячи його живим. Суха торішня трава – це не сміття, а безцінний продукт харчування, житло та притулок, створений самою природою.
Неконтрольоване спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ та лісових насаджень. Щорічно до 10% лісових пожеж в області виникають саме через весняні підпали. Особливо пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища та осушені землі з торф’яними ґрунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також відносяться до територій підвищеної пожежної небезпеки. Нерідко при випалюванні стерні або сухостою пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають масштабні пожежі, які можуть перекинутися на прилеглі лісові масиви та навіть житлові будинки. Такі недбалі дії нерідко призводять до важких наслідків, у тому числі до людських жертв.
Тому Державна екологічна інспекція та ДСНС наполегливо закликають громадян не випалювати суху траву та рослинні залишки. Натомість, сухостій можна ефективно компостувати, перетворюючи його на цінне природне добриво для підживлення дерев та кущів. На великих ділянках рослинні залишки можна переорати, збагачуючи ґрунт. Пам’ятайте, що порушники природоохоронного законодавства підлягають адміністративній відповідальності згідно зі ст. 77-1 КУпАП. Для громадян передбачається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а для посадових осіб – від 850 до 1190 грн. За особливо великі збитки передбачена навіть кримінальна відповідальність. За ті самі дії, вчинені на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, штрафи значно вищі: для громадян – від 340 до 680 грн., для посадових осіб – від 1190 до 1700 грн. Бережіть природу – вона наш спільний дім.
Головний спеціаліст відділу екологічного
контролю земельних ресурсів,за поводження з
відходами та небезпечними хімічними речовинами
Гуль Григорій Володимирович
Перемишлянський РС ГУ ДСНС України у Львівській області
Перемишлянська районна державна адміністрація


