Уповноважений Верховної Ради України з прав людини представив знакову спеціальну доповідь, що глибоко аналізує реалізацію одного з найфундаментальніших прав людини – права на безпечну та доступну питну воду. Цей документ набуває особливої актуальності в умовах повномасштабної війни, коли питання забезпечення базових потреб мільйонів українців стоїть особливо гостро. Забезпечення сталого доступ до води є життєво важливим аспектом національної безпеки та добробуту громадян. Методологія та масштаби дослідження: Доповідь є результатом масштабної та ретельної роботи, що ґрунтується на всебічному зборі даних. Вона включає аналіз 511 звернень громадян, які безпосередньо стикалися з проблемами водопостачання. Додатково було проведено 9 моніторингових візитів у різні регіони країни, що дозволило отримати об’єктивну картину на місцях. Важливим елементом дослідження стали результати лабораторних досліджень якості води, які підтвердили або спростували побоювання щодо її безпеки. Крім того, доповідь спирається на масштабне онлайн-опитування, у якому взяли участь 13 673 респонденти з усієї України, що забезпечує високий рівень репрезентативності та відображає реальні настрої та проблеми населення щодо доступ до води. Ключові аспекти та виклики: У центрі уваги доповіді Уповноваженого перебувають кілька критично важливих тем, що визначають поточний стан доступ до води в країні: ✔️ Наслідки збройної агресії РФ: Детально вивчено руйнівний вплив російських військових дій на критичну інфраструктуру водопостачання, включаючи пошкодження водогонів, насосних станцій та очисних споруд. Це безпосередньо призводить до перебоїв та відсутності доступ до води для мільйонів людей. ✔️ Вплив промисловості на водні ресурси: Окрема увага приділена забрудненню водних джерел промисловими відходами та скидами, що ставить під загрозу якість питної води та екологічну безпеку. ✔️ Оцінка державної політики: Проаналізовано ефективність державної політики та заходів, спрямованих на забезпечення населення водою, зокрема в умовах воєнного стану. ✔️ Відповідність законодавства міжнародним стандартам: Оцінено, наскільки українське законодавство у сфері водозабезпечення відповідає міжнародним нормам та принципам, що гарантують право людини на воду. Основні висновки, що викликають занепокоєння: 📊 Доповідь виявляє тривожні тенденції, які свідчать про системні проблеми із доступ до води: 🔹 76% опитаних громадян повідомили про постійні або періодичні перебої з водопостачанням, що підкреслює масштаб проблеми. 🔹 Лише половина населення має змогу отримати воду під час масових знеструмлень, що свідчить про низьку стійкість систем водозабезпечення до кризових ситуацій. 🔹 69% українців змушені самостійно очищувати водопровідну воду, що вказує на недостатню довіру до її якості та додаткове фінансове та часове навантаження на домогосподарства. 🔹 У багатьох громадах тарифи на воду втричі перевищують середньоукраїнські показники, при цьому якість послуг не відповідає заявленій вартості. Це створює додатковий соціальний та економічний тиск на громадян. Право на воду як непорушна цінність: 💧 Доступ до чистої води, безпечної та доступної питної води є не просто зручністю, а базовим правом людини, визнаним на міжнародному рівні. Його реалізація є фундаментом для здоров’я, гідності та виживання людини, особливо в умовах конфлікту, коли інші життєво важливі послуги можуть бути порушені. Забезпечення цього права має залишатися пріоритетом для держави та міжнародного співтовариства. Доповідь Омбудсмана є важливим інструментом для привернення уваги до цієї проблеми та пошуку ефективних рішень. 📄 Ознайомитися з повним текстом спецдоповіді можна за посиланням: https://storage.googleapis.com/svoi-upload/42/403684/94a16569-7764-4298-b411-8e56465c62ce.pdf