Повномасштабна збройна агресія проти України принесла не лише численні людські втрати та масштабні руйнування, а й значно загострила проблему доступу громадян до чистої питної води. Пошкодження критичної інфраструктури, руйнування водогонів, а також регулярні перебої в роботі систем водопостачання та водовідведення внаслідок обстрілів та відключень електроенергії — це сувора і щоденна реальність, у якій змушені жити сотні тисяч українців по всій країні. Забезпечення базових потреб, таких як доступ до питної води, стало справжнім викликом для багатьох громад.

Особливо катастрофічними були наслідки підриву Каховської ГЕС. Ця подія спричинила екологічну катастрофу та гуманітарну кризу, залишивши без доступу до чистої води близько мільйона людей. Тисячі громадян втратили електроенергію, а значні території були затоплені, що зруйнувало інфраструктуру водопостачання та санітарії. У таких надзвичайних умовах питання реалізації фундаментального права людини на чисту воду перетворюється з екологічної на першочергову гуманітарну проблему, що вимагає негайних, комплексних та скоординованих рішень на всіх рівнях для забезпечення стабільного водопостачання.

З метою привернення уваги до проблематики доступу до питної води та пошуку шляхів її вирішення, у 2024 році було ініційовано комплексне дослідження стану додержання прав громадян на чисту та доступну воду в умовах дії правового режиму воєнного стану. У рамках цього важливого дослідження було проведено ретельний моніторинг поточної ситуації, зібрано вичерпні дані щодо впливу воєнних дій на системи водопостачання та вивчено стан реалізації державної політики у цій життєво важливій сфері. Глибокий аналіз національного законодавства та міжнародних стандартів дозволив чітко визначити основні проблеми, які вимагають негайної уваги з боку держави та міжнародної спільноти для забезпечення сталого доступу населення до водних ресурсів.

Підготовлена Спеціальна доповідь — це не просто сухий звіт про виявлені проблеми. Це сильний голос тих, хто щодня стикається з гострою нестачею води, хто змушений шукати її у зруйнованих містах і селах, хто потребує невідкладної державної підтримки та всебічної уваги. Доповідь детально розкриває чотири ключові проблемні аспекти, що є фундаментом для подальших дій:

█ вплив військової агресії на порушення прав громадян у сфері питної води та водопостачання, аналізуючи прямі та опосередковані наслідки для населення;

█ вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси, включаючи аспекти забруднення та надмірного споживання;
█ стан формування та реалізації державної політики щодо забезпечення права на питну воду та санітарію, виявлення прогалин та неефективних механізмів;
█ відповідність національного законодавства міжнародним нормам права на воду і санітарію та стандартам у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, з метою гармонізації та підвищення ефективності правового регулювання.

Результатом цієї кропіткої та важливої роботи є представлені у доповіді вичерпні рекомендації для вищих органів влади України, центральних органів виконавчої влади щодо вдосконалення законодавства та корекції державної політики. Ці рекомендації спрямовані на розробку ефективних практичних інструментів для забезпечення фундаментальних прав громадян на питну воду та санітарію в умовах війни та післявоєнного відновлення. Окрім того, доповідь містить конкретні рекомендації органам місцевого самоврядування щодо належного виконання своїх повноважень у сфері питного водопостачання та водовідведення, що є критично важливим для стабілізації ситуації на місцях. Забезпечення доступу до питної води — це не лише питання комфорту, а й питання виживання та гідності мільйонів українців, що потребує консолідованих зусиль.

« повернутися