Уповноважений Верховної Ради України з прав людини оприлюднив спеціальну доповідь, що присвячена надзвичайно актуальній темі – стану дотримання фундаментального права на воду для громадян в умовах повномасштабного воєнного стану. Цей документ є всебічним аналізом ситуації із забезпеченням доступу до чистої та безпечної питної води на всій території країни, особливо у регіонах, що зазнали найбільшого впливу збройної агресії. Доповідь підкреслює критичну важливість безперебійного водопостачання та водовідведення як для життєдіяльності населення, так і для функціонування критичної інфраструктури в цілому. Зруйновані водогони, забруднені джерела та відсутність доступу до централізованих систем водопостачання ставлять під загрозу здоров’я та гідність мільйонів українців.

Документ детально висвітлює виклики, з якими стикаються громадяни України, намагаючись реалізувати своє право на воду. Це включає не лише фізичний дефіцит води в деяких населених пунктах, а й проблеми з її якістю, що може призводити до поширення інфекційних захворювань. У доповіді наводяться конкретні приклади населених пунктів, де доступ до чистої питної води є вкрай обмеженим або відсутнім зовсім, що змушує людей покладатися на альтернативні, часто небезпечні джерела. Також звертається увага на необхідність забезпечення доступу до води для внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути свої домівки і часто опиняються у складних умовах без належного водопостачання.

Особливий акцент у доповіді зроблено на міжнародно-правових аспектах та зобов’язаннях держави щодо забезпечення права на воду. Згідно з міжнародними стандартами, кожна людина має право на достатню кількість безпечної, доступної та фізично доступної води для особистого та побутового використання. В умовах війни ці зобов’язання набувають особливого значення. Доповідь містить рекомендації для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо поліпшення ситуації, включаючи відновлення пошкодженої інфраструктури, пошук та облаштування нових джерел водопостачання, а також розробку довгострокових стратегій для забезпечення сталого доступу до води.

Підкреслюється також важливість координації зусиль між різними відомствами, міжнародними організаціями та громадським сектором для ефективного вирішення проблеми. Забезпечення права на воду в умовах воєнного стану є комплексним завданням, що вимагає негайних дій та стратегічного планування. Доповідь Уповноваженого покликана привернути увагу до цієї життєво важливої проблеми та спонукати до активних кроків для її вирішення, адже доступ до чистої води є невід’ємною частиною гідного життя та базовою потребою, без якої неможливе виживання та розвиток суспільства. Ця доповідь є важливим кроком у моніторингу дотримання прав людини та сприянні їхній реалізації навіть у найскладніших обставинах, підкреслюючи, що вода під час війни – це не просто ресурс, а фундаментальне право людини.