Забезпечення доступу до води є одним із найфундаментальніших прав людини, особливо в умовах, коли країна перебуває під впливом воєнного стану. Уповноважений Верховної Ради з прав людини представив спеціальну доповідь, що глибоко аналізує стан додержання прав громадян на чисту та доступну воду в сучасних реаліях України в умовах воєнного стану. Цей документ є критично важливим для розуміння викликів, з якими стикаються мільйони українців, та окреслення шляхів їх подолання.

В умовах повномасштабної агресії, що триває, питання доступу до води набуло особливої гостроти. Зруйнована інфраструктура, пошкоджені водогони, забруднення джерел водопостачання, а також окупація територій, де доступ до централізованого водопостачання був перекритий або обмежений, створюють величезні труднощі для місцевого населення. Доповідь Уповноваженого детально висвітлює ці проблеми, наводячи конкретні приклади та статистичні дані, що демонструють масштаби гуманітарної катастрофи в деяких регіонах.

Важливо наголосити, що право на чисту воду нерозривно пов’язане з правом на життя, здоров’я та гідні умови існування. Міжнародне право, зокрема Загальна декларація прав людини та Конвенції ООН, підкреслює обов’язок держав забезпечувати ці права людини своїм громадянам. В Україні, незважаючи на воєнний стан, держава докладає значних зусиль для відновлення водопостачання, забезпечення альтернативних джерел та доставки води в постраждалі райони. Проте, як зазначається в доповіді, існують системні проблеми, які потребують негайного вирішення.

Особлива увага в документі приділяється становищу мешканців прифронтових зон та тимчасово окупованих територій. Саме тут проблеми з доступом до води є найбільш критичними. Через постійні обстріли та відсутність доступу до ремонтних бригад, багато населених пунктів залишаються без життєво необхідного ресурсу протягом тривалого часу. Уповноважений з прав людини закликає міжнародну спільноту посилити тиск на агресора задля дотримання міжнародного гуманітарного права та забезпечення безперешкодного доступу гуманітарних місій до всіх постраждалих територій.

Ця доповідь є не лише констатацією фактів, але й дороговказом для подальших дій. Вона містить низку рекомендацій для центральних та місцевих органів влади, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Реалізація цих рекомендацій має допомогти поліпшити ситуацію із забезпеченням чистою водою, відновити порушені права людини та мінімізувати гуманітарні ризики, пов’язані з обмеженим доступом до води під час воєнного стану. Захист фундаментальних прав людини, включаючи право на доступ до води, залишається пріоритетним завданням для держави Україна, навіть у найскладніші часи.

Кожен українець має право на гідне життя, а це неможливо без чистої води. Доповідь Уповноваженого є важливим кроком до забезпечення цього права, підкреслюючи необхідність безперервних зусиль у цьому напрямку. Її висновки та пропозиції стануть основою для розробки нових програм та проєктів, спрямованих на відновлення та розширення системи водопостачання, а також на підвищення стійкості інфраструктури до будь-яких викликів. Забезпечення доступу до води є запорукою виживання та відновлення громад у цей нелегкий період.