Як Кремль реагує на економічні невдачі? Зазвичай, оголошує їх частиною свого плану. Російські посадовці, включно з президентом Путіним, заявляють, що рецесія далеко, а «зниження темпів зростання ВВП» – це «цілеспрямована дія» для «забезпечення макроекономічної стабільності».

Зростання ВВП на 0,4% у липні 2025 року, порівняно з 4% у 2023-2024 роках, навряд чи можна назвати «планом». Однак уряд Росії продовжує наполягати на своїй версії. Міністр фінансів РФ Силуанов назвав пріоритетом зниження частки нафтогазових доходів до рівня 2017 року (22%). У 2025 році цей показник сягає 25%, а у 2022 році, на момент початку війни, він становив 42%.

Саме тому аналітики прогнозують, а інсайдери підтверджують, що Кремль вдасться до підвищення податків. Зокрема, податок на додану вартість (ПДВ) може зрости з 20% до 22% вже цієї зими.

Це принесе бюджету близько 1 трильйона рублів додаткових доходів, що є значною сумою при дефіциті бюджету, який оцінюється приблизно в 7 трильйонів рублів.

Але податкове зростання не обмежується ПДВ. Вже вдруге за рік збільшено утилізаційний збір на вживані автомобілі, досягнувши рекордних 10,8 мільйона рублів за стару автівку.

Крім того, Путін анонсував підготовку до введення «податку на розкіш», хоча й закликав «не переборщити». Це відбувається на тлі вже підвищених зборів та примусових дивідендів для нафтогазових компаній, запроваджених у попередні роки. Щоб уникнути незручних запитань, податкову сесію на Московському фінансовому форумі було скасовано.

Паралельно російська влада активно конфіскує кошти компаній за «аморальні угоди», тобто такі, що порушують законодавство. Часто це стосується податкового законодавства, але, за даними російських ЗМІ, нерідко пов’язано з адміністративними та кримінальними справами проти керівництва компаній.

Кремль також розглядає введення «промислового збору» на імпорт, подібного до мит Трампа. Це обговорюється з початку року, але введення затримується через побоювання щодо імпорту. Водночас, Росія активно друкує рублі, щоб утримати його курс від обвалу.

Ці заходи відбуваються на тлі численних криз у цивільних галузях. Одним із методів «боротьби» з цими кризами Росія обрала блокування інтернету. Голова російської ЦВК назвала інтернет «недружнім до Росії павутинням». В окремих регіонах доступ до мережі обмежується на кілька днів, що впливає, зокрема, на роботу платіжних терміналів для бізнесу.

Існує ймовірність повного блокування інтернету, за винятком ретельно відібраних сайтів. Це відбувається на тлі остаточної «зачистки» критиків влади. Нещодавно блогера Ель Мюріда (Несміяна) та низку журналістів було визнано «іноагентами» та заблоковано. Також «іноагентом» став провладний «воєнблогер» Альохіна.

Цікавим є той факт, що в Росії штрафують не лише за критику Путіна чи влади, а й за критику Трампа. Причиною стало жартівливе припущення мешканця Сургута про передачу Трампу Уральського федерального округу.

План «назад до СРСР» у Росії втілюється все більш активно. «Спеціальна економічна операція» щодо «цілеспрямованого» уповільнення економічного зростання та відмови від нафтогазових доходів, які є критично важливими для російського бюджету, нагадує СРСР епохи пізнього Брежнєва. Як і тоді, це намагаються представити як «перемогу».

Високі прибутки від нафти та газу завжди були ключовими для воєнних кампаній РФ та СРСР. Без них країнам доводиться виживати, а не вести експансію. У межах нового «плану» уряд РФ вимушений все більше переорієнтовуватися на «доїння» російських домогосподарств та бізнесу. Досвід СРСР та Німеччини часів Першої світової війни свідчить про можливі наслідки.

СРСР розвалився, зокрема, через нездатність знайти внутрішню заміну зовнішнім нафтогазовим прибуткам.

У 1970-ті роки, на тлі світової нафтової кризи, ціни на нафту зросли, що принесло СРСР надприбутки. Саме ці надприбутки дозволили Брежнєву розпочати війну в Афганістані.

І саме спираючись на ці надприбутки, Брежнєв поліз робити