Єгипетські ультрас – це більше, ніж просто фанати. Це спортивна історія, що переплетена з політикою, боротьбою за свободу та трагічними наслідками. Їхній злет був стрімким, а падіння – жорстоким. Вони відіграли ключову роль у поваленні диктатури, але згодом були вирізані на стадіоні. Ця стаття досліджує злет і падіння єгипетських ультрас, їхню роль у політичних змінах та трагічну долю.

На початку 2000-х років в Єгипті зародився рух ультрас, натхненний європейськими футбольними фанатами. Ці групи швидко стали не лише підтримкою для своїх команд, але й потужною силою громадянського суспільства. Вони організовували масштабні акції протесту проти корумпованого режиму Мубарака, використовуючи футбольні матчі як платформу для вираження свого невдоволення. Їхні гасла, банери та перформанси ставали символом опору, а їхня чисельність та організованість робили їх серйозною загрозою для влади.

Під час Арабської весни у 2011 році єгипетські ультрас були в авангарді протестів, які призвели до повалення режиму Мубарака. Їхня хоробрість та рішучість надихали інших громадян, і вони стали символом надії на краще майбутнє. Однак, після повалення Мубарака, ультрас зіткнулися з новими викликами. Нова влада не була зацікавлена у їхній діяльності, і почала вживати заходів для обмеження їхнього впливу.

Трагедія сталася у 2012 році на стадіоні в Порт-Саїді, коли під час матчу між місцевою командою та каїрським «Аль-Ахлі» сталися масові заворушення. В результаті загинули десятки вболівальників «Аль-Ахлі», більшість з яких були членами ультрас. Ця трагедія стала початком кінця для єгипетських ультрас. Влада звинуватила їх у провокуванні заворушень і почала масштабну кампанію з їхнього переслідування. Багато членів ультрас були арештовані, а їхні групи заборонені.

Сьогодні єгипетські ультрас існують напівлегально, їхня діяльність обмежена та контрольована. Однак, їхня історія залишається важливою частиною історії Єгипту. Вони показали, що футбол може бути не лише грою, але й інструментом боротьби за свободу та справедливість. Їхній злет і падіння є застереженням про те, що боротьба за свободу ніколи не буває легкою, і що навіть після перемоги необхідно бути пильними та готовими до нових викликів. Єгипетські ультрас назавжди залишаться в пам’яті як символ опору та боротьби за краще майбутнє.