СПОЧИВАЙ, НАШ ГЕРОЮ! ТИ НАВІКИ У НАШИХ СЕРЦЯХ

Сьогодні Україна проводить у вічність справжнього патріота, відданого сина, мужнього воїна – Сергія Миколайовича Тертичного. Його шлях був прикладом незламності та любові до рідної землі.

Сергій Тертичний народився 16 липня 1983 року на Київщині, у селі Віта-Поштова. Його дитинство не було легким: втративши батька ще до свого першого року, він виховувався під турботливим крилом матері. Саме ця родинна підтримка заклала в ньому основи доброти, чуйності та працьовитості, які він проніс через усе життя.

Згодом родина переїхала до міста Обухів. Тут Сергій здобув освіту, закінчивши загальноосвітню школу №5, а згодом – Професійно-технічне училище №35 у Києві за спеціальністю автослюсар. Він успішно працював за фахом, а згодом, разом з вітчимом, який став йому справжньою опорою, займався будівельним бізнесом. Перед мобілізацією Сергій працював у охоронній сфері, демонструючи відповідальність та надійність.

У червні 2024 року Сергій Тертичний був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він служив стрільцем-снайпером у 24-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила. Його бойовий шлях проходив через найскладніші випробування на Донеччині, зокрема у Дружківці, Новоолександрівці та біля Часового Яру. Сергій проявив себе як мужній воїн, відданий присязі та побратимам, зберігаючи тепло людських стосунків навіть в умовах війни. Його щоденні розмови з мамою, слова підтримки “Все буде добре” стали символом його незламного духу.

Сергій був людиною надзвичайної світлості та доброти. Він любив тварин, знаходив час піклуватися про них навіть на фронті. Його щире почуття гумору, увага до оточуючих, любов до своїх доньок та захоплення автомобілями й риболовлею робили його справжньою людиною. Він був люблячим батьком і надійною опорою для своїх дітей.

22 серпня 2025 року, під час виконання бойового завдання біля Часового Яру на Донеччині, життя Сергія Миколайовича обірвалося. Йому було 42 роки. Він загинув як герой, залишивши по собі приклад відваги, любові та незламності. Незалежність України кується ціною таких героїчних життів, як життя Сергія Тертичного.

Висловлюємо глибокі співчуття його матері Світлані Павлівні, донькам Катерині та Даші, усім рідним, друзям і бойовим побратимам. Вічна пам’ять та слава українському воїну Сергію Миколайовичу Тертичному!

Фото: Микола Кривошея