Під час воєнного стану в Україні діє спеціальний спрощений режим регулювання трудових відносин. Ця правова модель надає роботодавцям та працівникам більше гнучкості у налагодженні співпраці, але не скасовує обов’язку зі сплати податків та внесків.

Новий спрощений режим трудових відносин покликаний адаптувати правові норми до реалій воєнного часу, забезпечуючи стабільність функціонування підприємств та захист прав працівників. Роботодавці отримують можливість швидше укладати та розривати трудові договори, змінювати істотні умови праці, а також переводити працівників на іншу роботу, що не вимагає їхньої згоди, але лише за умови, що це не суперечить законодавству та не призводить до погіршення умов праці. Важливо зазначити, що скорочення робочого часу або запровадження неповного робочого дня можливе без додаткових умов, які зазвичай вимагаються законодавством.

Водночас, цей спрощений режим не означає повну відсутність регулювання. Основні гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України, зберігаються. Зокрема, це стосується заборони дискримінації, забезпечення безпечних умов праці, а також права на оплату праці відповідно до виконаної роботи. Роботодавці зобов’язані продовжувати нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб, навіть якщо працівник не працює. Це забезпечує збереження страхового стажу для працівників, що є важливим для майбутніх пенсійних виплат та соціального страхування.

Ключовим аспектом спрощеного режиму є також можливість призупинення дії трудового договору. Це означає, що працівник тимчасово звільняється від виконання обов’язків, а роботодавець – від обов’язку виплачувати заробітну плату. Однак, за працівником зберігається його робоче місце, а також стаж роботи. Призупинення оформлюється наказом, і воно не може перевищувати період дії воєнного стану. Після припинення воєнного стану дія трудового договору відновлюється автоматично.

Ці зміни спрямовані на підтримку бізнесу в умовах війни, мінімізацію негативних наслідків для економіки та збереження робочих місць. Водночас, важливо, щоб усі сторони трудових відносин усвідомлювали свої права та обов’язки в рамках цього особливого режиму.