– Спільні молитви за Україну , за воїнів , за українців лунали 24-го, по храмах усіх конфесій України і нашої громади.
– Лампадки пам’яті та пошани стали до портретів наших Героїв біля стели…
– Скорботними портретами лягли образи випускників на стіни Боремельського ліцею, аби закарбувати на вічно в нашій пам’яті, в нашій історії…

Пам’ять вона нетлінна і вічна.
Так, іноді вона не справедлива, але вона ніколи не згасне…
Віримо, не втрачаємо надії і пам’ятаємо за тих, хто вже давно не подає звісточки про себе…
Пам’ятаємо і молимо за тих , хто томиться в неволі…
В глибокій пошані і вдячності ТИМ, завдяки КОМУ, мали змогу прожити цей день, прожити його сповна і достойно…

Дякуємо усім, хто долучився…хто не втомлюється це робити щодня, аби підтримати наші сили оборони важливою справою, ревною молитвою, шанобливим ставленням до наших Героїв.

Дякую всім, що були в цей день там… , де і мали бути.
І це лише маленька часточка, що ми можемо зробити для цього…