Це не тема для розмов зараз. Скажу лише про сьогоднішній негідний вчинок міського голови Бучі – знущання над найвищою державною нагородою, званням Героя України.
Анатолій Федорук, який вже 25 років “править” Бучею, використовує соцмережі для піару та зведення особистих рахунків, створив петицію на моє ім’я про присвоєння звання Героя України. Федорук вважає тролінг найвищою державною нагородою та наругу над нашими захисниками і родинами загиблих чимось смішним…
Проте, на мою думку, звання Героя України – це священна відзнака для нашої країни. Його отримують найвідважніші та найсаможертовніші, ті, хто беззаперечно готовий віддати своє життя в боях за Україну вже не один рік. Людина, яка це розуміє, не мала б підняти руку на таке використання цього звання заради хайпу та привернення уваги суспільства під постом у Facebook. Навіть після найжорстокіших катувань, розстрілів і вбивств 1400 невинних мешканців Бучі, які шокували весь світ, очільник сусідньої громади не відчув своєї відповідальності, не зрозумів подвигу наших захисників і, здається, давно втратив зв’язок з реальною ситуацією на фронті.
Кримінальному кодексу України гостро не вистачає статті, подібної до 338-ї “Наруга над державними символами”, за якою пана Федорука було б притягнуто до відповідальності за такі провокації з найвищими званнями наших Героїв. Ми повинні шанувати подвиги справжніх захисників.
Соромно писати таке в обличчя бучанцям, які власними очима бачили, хто привозив їм хліб і гарячі обіди на Стеколку, гуманітарну допомогу та допомагав евакуюватися. Коли їх мер не подбав про їхній захист, вчасно не організувавши ні оборони міста, ні евакуацію цивільного населення з-під вогню, бо з середини березня не виходив на зв’язок. А після деокупації повернувся, отримав орден “За мужність” і продовжує грати на публіку. Але сьогоднішній вчинок наочно показав, ким є насправді мер Бучі Федорук. Ця ситуація викликає обурення серед мешканців, які пройшли через жахи війни.
Окремо хочу прокоментувати інтерв’ю, на яке посилається пан Анатолій. Звісно, що я ніколи не говорив, що ОДИН звільняв будь-які населені пункти Київщини. Мої слова були подані скорочено і некоректно стосовно військових.
Чи ідеально ми все робили? Звісно, що ні. Всім було страшно за своє життя і невідомо, що буде завтра. І в нас теж були втікачі. Але я для себе прийняв рішення залишатися до кінця і вдячний всім, хто залишився зі мною і робив все від себе залежне, щоб втримати місто. І коли я бачу бруд, який деякі дозволяють собі лити на мою адресу, я не бачу серед них ЖОДНОЇ людини, яка була б поруч у цьому пеклі і зробила хоча б 1% з того, що вдалося нам. Я безмежно і на все життя вдячний усім медикам, волонтерам, бійцям ТрО, військовим Збройних сил України та Головного управління розвідки МО України за ваш мужній внесок у звільнення Ірпіня і Київщини. Ви справжні Герої!
🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube
