Стара Синява має багату історію, що сягає часів надання Магдебурзького права. Це комплекс законів міського самоврядування, який відігравав ключову роль в Україні майже три століття, з кінця XV до 1834 року. Статус, наданий Магдебурзьким правом, звільняв мешканців Старої Синяви від прямого контролю феодалів, воєвод та намісників, призначених литовськими князями, польськими королями, а згодом – російськими царями. У 1543 році король Сигізмунд I надав поселенню міську автономію, закріплену Магдебурзьким правом. Містечко, як частина приданого, перейшло до рук князів Чарторийських, відомих своєю освіченістю. Завдяки цим привілеям, купці, міщани та ремісники отримали можливість вільно обирати представників до міського органу самоврядування – магістрату, на чолі якого стояв війт (аналог мера). На жаль, після руйнування Запорізької Січі указом Катерини II, обмеження торкнулися і давніх магдебурзьких привілеїв, що вплинуло на розвиток міського самоврядування. Із 2015 року, в рамках реформи децентралізації, на базі колишнього Старосинявського району було утворено Старосинявську об’єднану територіальну громаду, що об’єднала 45 населених пунктів із центром у Старій Синяві. День містечка Стара Синява знаходить своє відображення у святкуванні Покрови Пресвятої Богородиці. Раніше це свято відзначалося 14 жовтня, але згідно з новим церковним календарем, тепер воно припадає на 1 жовтня. Традиційно, після збору врожаю, жителі містечка збиралися в храмі, щоб відзначити День селища Старої Синяви, що нині має статус селища міського типу. Ця історична подія, пов’язана з Покровою, надає особливого значення святкуванню Дня містечка, яке тепер також перенесли на 1 жовтня. Минувшина Старої Синяви, попри її цікавість, залишається недостатньо дослідженою. Ця царина історії чекає на увагу сучасних та майбутніх краєзнавців, а також усіх небайдужих мешканців громади, які прагнуть зберегти та примножити знання про своє коріння.