Керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства

Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414, який надає окремі повноваження Офісу генпрокурора щодо роботи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Тривалий час НАБУ вважалося недоторканним, його критику чи сумніви щодо ефективності негайно присікали. Закон про НАБУ був ухвалений у жовтні 2014 року, що стало ключовою вимогою МВФ для надання фінансової допомоги Україні. Після цього, протягом шести місяців, Кабінет Міністрів України мав створити це антикорупційне відомство, і НАБУ розпочало свою роботу 16 квітня 2015 року.

Таким чином, Україна виконала основні вимоги МВФ, що дозволило отримати програму Extended Fund Facility (EFF) на чотири роки на суму 17,5 мільярда доларів. Перший транш склав 5 мільярдів доларів, другий – 1,7 мільярда доларів. Ефективне функціонування НАБУ було однією з умов подальших виплат.

За період з 2015 по 2024 рік держава витратила приблизно 9 мільярдів гривень на утримання Бюро, лише за прямими бюджетними призначеннями. Однак, чи виправдало себе таке значне фінансування? На мою думку, ні. З часів керівництва Артема Ситника я послідовно критикував НАБУ за відсутність відчутних результатів та надмірні витрати на утримання.

НАБУ боролося за лідерство та визначальну роль в антикорупційній архітектурі, доїло бюджет та донорів, формувало пули професійних медійних антикорупціонерів і на виході – НУЛЬ! доведених до посадок корупціонерів ТОПрівня.

Згідно зі звітом НАБУ, кількість підозрюваних у секторі оборони зменшилася з 25 (9,7%) у 2023 році до 7 (3%) у 2024 році. Кількість обвинувачених у цьому ж секторі скоротилася з 19 (8%) у 2023 році до 15 (6%) у 2024-му.

Кількість повідомлень про підозру, вручених високопосадовцям правоохоронних та регуляторних органів, у розпал повномасштабної війни – 2023 року – становила 0 (!), і лише 1 у 2024 році (з січня по серпень). Щодо старших офіцерів ЗСУ, СБУ, ДПСУ, Нацгвардії, то кількість підозр зменшилася з 1 у 2023 році до 0 за перші вісім місяців 2024 року.

Основною діяльністю НАБУ, схоже, було тимчасове зниження видимості корупції, коли чиновники відкрито грабували країну. Проте, згодом ця тенденція була відновлена, і регуляторні органи почали менш уважно ставитися до вимог НАБУ.

Існуюча антикорупційна архітектура виявилася в цілому неефективною.

Тому я не вважаю законопроєкт №12414 катастрофою для боротьби з корупцією чи євроінтеграції. Сполучені Штати та Європейський Союз, як і раніше, вимагатимуть прозорості та підвищення ефективності використання допомоги. Українська влада муситиме й надалі розробляти дієві механізми та знаходити оптимальні рішення для антикорупційної інфраструктури.