«СТЕЛА ПАМ’ЯТІ» У ЖИДАЧЕВІ ПОПОВНИЛАСЯ ПОРТРЕТАМИ ШЕСТИ НОВИХ ГЕРОЇВ

29 серпня, у День пам’яті Захисників України, які полягли в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, у місті Жидачеві біля «СТЕЛИ ПАМ’ЯТІ» полеглих Героїв відбувся урочистий захід «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ». На заході були присутні рідні та близькі Захисників України, представники духовенства та ветерани російсько-української війни.

Вшанування пам’яті полеглих Захисників України розпочалося з Гімну України. Після цього присутні на площі Свободи вшанували пам’ять загиблих Героїв хвилиною мовчання, згадавши кожного поіменно. Спільна Молитва, покладання квітів та запалення лампадок додали урочистості моменту. Звертаючись до рідних Захисників України, міський голова Жидачева Володимир Левко висловив подяку воїнам, які захищають рідну землю, та побажав усім миру, добра і щастя.

Сьогодні «СТЕЛА ПАМ’ЯТІ» на площі Свободи у місті Жидачеві поповнилася портретами ще шести наших Героїв, які віддали своє життя за Україну, за нашу Свободу.

Василь Лазорко (22.06.1983-12.02.2025). Солдат 3-ї окремої штурмової бригади. Народився в Жидачеві, навчався у місцевій школі №2 та Жидачівському професійному ліцеї, а також у Бережанському агротехнічному інституті. Проживав із сім’єю у Стрию. З березня 2024 року служив у ЗСУ, пройшовши військові навчання у Латвії. Загинув 12 лютого 2025 року біля населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області.

Ігор Гачак (13.04.1989-17.03.2025). Старший солдат 5-ї окремої важкої механізованої бригади. Народився в Жидачеві, навчався у місцевій школі №2 та професійному ліцеї, здобув вищу освіту у Тернополі. 17 років працював на підприємстві «Монді». До лав Захисників України приєднався у червні 2024 року. Загинув 17 березня 2025 року під час боїв на Покровському напрямку, поблизу села Андріївка Донецької області.

Богдан Пундор (21.03.1998-28.04.2025). Солдат 2-ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України. Народився в селі Межиріччя Жидачівської громади, навчався у місцевій школі та технікумі в Новому Роздолі. Здобув вищу освіту у Львівському лісотехнічному університеті. До лав ЗСУ приєднався у серпні 2024 року. Загинув 28 квітня 2025 року в районі населеного пункту Малинівка Покровського району Донецької області.

Іван Тимчишин (29.07.1978-26.04.2025). Солдат 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Народився в селі Голобутів Стрийського району, навчався у місцевій школі. Після одруження проживав у Жидачеві. Загинув 26 квітня 2025 року в районі населеного пункту Новоукраїнка Покровського району Донецької області.

Микола Садовий (18.04.1984-9.05.2025). Молодший сержант 63-ї окремої механізованої бригади. Народився в селі Межиріччя Жидачівської громади, навчався у місцевій школі та в професійному ліцеї Нового Роздолу. Приєднався до лав Захисників України у вересні 2022 року. Загинув 9 травня 2025 року в районі населеного пункту Торське Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

Іван Мацук (9.02.1999-12.08.2025). Капітан ЗСУ, командир роти протитанкових ракетних комплексів, 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. Народився в Жидачеві, навчався у місцевій школі №1. Після школи вступив до Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Визначався незламністю духу, професійністю та відданістю Присязі. Був нагороджений Відзнакою Президента України та Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ. Помер у госпіталі міста Дніпра 12 серпня 2025 року.

Біля «СТЕЛИ ПАМ’ЯТІ» також відбулося вручення орденів «За мужність» ІІІ ступеня рідним шести полеглих Героїв.

Володимир Стасюк, молодший сержант 63-ї окремої механізованої бригади. Народився в селі Рогізно Жидачівської громади. Добровольцем пішов захищати Батьківщину. Загинув 22 грудня 2022 року поблизу східної околиці Бахмута Донецької області.

Тарас Семенюк, старший сержант 63-ї окремої механізованої бригади. Народився на Івано-Франківщині, проживав у Жидачеві. Працював на Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті. Пішов добровольцем у вересні 2022 року. Загинув 8 січня 2024 року поблизу села Діброва Луганської області.

Василь Вінтонів. Восени 2023 року став до лав Захисників України. Захищав рідну землю у складі 65-ї окремої механізованої бригади. Загинув 5 травня 2024 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.

Роман Гладів, стрілець 14-ї окремої механізованої бригади. Народився в селі Заболотівцях Жидачівської громади. Загинув 21 серпня 2024 року біля населеного пункту Вільшана Харківської області.

Мирослав Лучишин, гранатометник десантно-штурмового відділення 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Народився в Жидачеві. Загинув 21 серпня 2024 року біля населеного пункту Мала Локня Курської області.

Сергій Філь, солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Народився в селі Млиниська Жидачівської громади. Загинув 25 серпня 2024 року біля населеного пункту Виїмка Бахмутського району Донецької області.

Рідним зниклого безвісти Воїна Зіновія Петрицького та Захиснику України Володимиру Кулику були вручені відзнаки Міністра оборони України.

Від «СТЕЛИ ПАМ’ЯТІ» колона вирушила до Алеї Героїв, де біля «Дерева Надії» всі разом помолилися за Україну та її Захисників. Це дерево є символом віри і надії на повернення зниклих безвісти та полонених військовослужбовців Жидачівської громади.

Присутні на Алеї Героїв слухали зворушливі розповіді матерів зниклих безвісти та полонених Захисників України про своїх синів.

«Повертайтесь живими, Герої. Повертайтесь до рідного дому» – ці слова торкалися сердець рідних і близьких наших Захисників, які живуть з вірою та надією на повернення своїх Героїв.

Захід завершили спільним виконанням Гімну України. Рідні та близькі зниклих і полонених воїнів ще довго не розходились, залишаючись біля «Дерева Надії», єднаючись, щоб разом пройти важкі випробування й живучи з надією.

Пам’ятаємо, чекаємо, боремось разом.