Степанська громада оплакує свого Героя. З невимовним сумом підтверджено загибель мужнього Захисника України, нашого земляка – Гуцало Леоніда Васильовича, 1993 року народження, уродженця селища Степань. Леонід Гуцало, народжений 24 червня 1993 року, був світлою людиною з селища Степань. Він успішно завершив навчання у школі, а згодом вступив до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського університету, обравши фах лікаря-ветеринара. Після здобуття освіти, Леонід кілька років працював за спеціальністю, демонструючи відданість своїй професії. Згодом він почав працювати за кордоном, у Польщі, займаючись будівельними роботами.

4 грудня 2022 року Леонід добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України. Маючи можливість вибору підрозділу, він свідомо обрав 5-ту штурмову бригаду, чим надзвичайно пишався, адже був штурмовиком. За його видатну мужність та порятунок побратима, Леонід був нагороджений почесним нагрудним знаком «За військову доблесть». Він надзвичайно цінував справжнє побратимство, яке стало його другою родиною.

У лютому 2023 року Леонід зазнав важкого поранення. Незважаючи на це, після лікування та реабілітації, він прийняв рішення повернутися на службу. Його слова були сповнені рішучості: “Треба до побратимів”. Він завжди запевняв свою маму: “Я захищаю Вас і нашу хату”, додаючи з вірою: “Я фартовий, повернуся з Перемогою, пройдуся по Хрещатику на параді Перемоги, поцілую Вам руки”.

Останнє повідомлення від Леоніда мати отримала 23 листопада 2023 року, його останні слова були “Двигаю на позицію”. 26 листопада 2023 року командир повідомив трагічну звістку: Леонід не повернувся із завдання, вважався зниклим безвісти. Понад два роки його рідні та близькі жили надією на його повернення… На жаль, Леонід загинув при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині.

Леонід був справжнім патріотом, незламним воїном, який без вагань став на захист своєї Батьківщини. У повсякденному житті він завжди посміхався, був доброю, чуйною людиною з великим серцем, завжди підтримував рідних та друзів, щиро вірив у світле майбутнє України. Його відданість, мужність та незламний дух слугуватимуть вічним прикладом для всіх нас.

Висловлюємо найщиріші співчуття його матері Галині Петрівні, батькові Василю Івановичу, братам Тарасу та Віталію, усій родині та бойовим побратимам. Низько схиляємо голови в скорботі та безмежній вдячності перед його світлою пам’яттю. Вічна пам’ять Герою! Честь і шана!

Про час та місце поховання буде повідомлено додатково.