Українська земля стогне від болю та втрат, адже жорстока війна щодня забирає життя найкращих синів та доньок нації. Звістками про болючі втрати овіяна вся країна, руйнуючи надію та спокій.

23 вересня Іллінеччина вкотре стала свідком прощання з Героєм. Місцеві жителі, побратими та рідні віддали останню шану Захиснику України, патріоту, мужньому воїну, лейтенанту Сергію Кузьменко, позивний «Хамер», який «на щиті» повернувся до рідної домівки.

На початку червня 2023 року Сергій Кузьменко, виконуючи бойове завдання в селищі Білогорівка на Луганщині, перестав виходити на зв’язок. Попри тривале очікування та надію дружини Ірини, дива не сталося. Згодом надійшло сповіщення про зникнення лейтенанта безвісти. Після довгих місяців пошуків, молитов та сподівань, через два роки й чотири місяці, родина отримала офіційне підтвердження – Сергій загинув, ставши частиною Небесного Війська, віддавши життя за свободу та незалежність України.

Сергій Кузьменко народився 20 травня 1983 року на Полтавщині. З дитинства мешкав у Києві, де здобув освіту юриста у Національній академії внутрішніх справ. З 2003 по 2021 роки служив у полку поліції особливого призначення, а згодом – у спецпідрозділі КОРД, виконуючи надзвичайно складні та небезпечні завдання.

У складі свого підрозділу Сергій брав участь в антитерористичній операції на Сході України, за що був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та нагрудними знаками «Учасник АТО». Його зразкову службу відзначали численними нагородами МВС та Нацгвардії.

З першого дня повномасштабного вторгнення Сергій Кузьменко став на захист столиці. Після звільнення з КОРДу, він приєднався до бригади Нацгвардії, яка обороняла Київщину, а згодом добровольцем перевівся до 1-ї Президентської бригади оперативного призначення «Буревій». Служив старшим розвідником, проявляючи неабияку мужність та відвагу в найгарячіших точках фронту.

Сергій був не лише відважним воїном, але й люблячим чоловіком, батьком та другом. Рідні згадують його як добру, щиру, життєрадісну та допитливу людину з чудовим почуттям гумору. Він обожнював свою дружину Ірину, пишався донькою Юлією та сином Дані, мріяв, щоб син став футболістом.

Прощання з Героєм відбулося на кладовищі у селі Слобідка. Зі словами співчуття до рідних звернувся заступник міського голови Олексій Сігнаєвський, наголосивши на важливості пам’яті про подвиги українських воїнів. Захисника України поховали з усіма військовими почестями, під Державний Гімн України та збройний салют. Державний Прапор, як символ його героїзму, передали дружині Ірині Петрівні.

Пам’ять про Сергія Кузьменка, його подвиг та самовідданість житиме у серцях українців. Він був вірним сином України, люблячим чоловіком, батьком та надійним другом. Спочивай з миром, Воїне. Дякуємо за захист!