#СТОРІНКА ПАМ’ЯТІ#
#ВОЇН СВІТЛА#

БАБИЧ МИКОЛА В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ – молодий, світлий, добрий хлопець, який мріяв, любив і вірив у майбутнє. Його коротке, але сповнене гідності життя стало прикладом мужності та відданості Україні.

Народився 19 грудня 2001 року в селі Тополине, Сумської області. Зростав у люблячій родині, був старшим братом, якого безмежно любили молодші сестра та брат. Дитинство Миколи було наповнене турботою та сімейним теплом. Змалечку він виявляв найкращі людські якості.

З ранніх років Микола був допитливим і надзвичайно працьовитим хлопчиком. Завжди готовий допомогти, підтримати та розрадити. Його серце було сповнене доброти, а душа – світла. Він знаходив радість у спорті, захоплюючись футболом, волейболом та бальними танцями. Ці захоплення не тільки робили його сильнішим фізично, але й виховували дисципліну та командний дух.

Після закінчення школи Микола здобув професію тракториста-машиніста та водія автотранспорту. Але його життєвий шлях виявився пов’язаним із захистом Батьківщини. У листопаді 2021 року він пішов на строкову службу, а згодом потрапив до Маріуполя. Там, пліч-о-пліч із побратимами, боровся за кожен клаптик української землі, демонструючи неймовірну мужність і відвагу.

7 квітня 2022 року Микола загинув, виконуючи бойове завдання під час оборони Маріуполя. Він віддав своє життя за Україну, за кожного з нас. Він був справжнім Воїном Світла, який до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку.

За свою мужність і відданість Україні Микола Бабич посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (Указ Президента України №256 від 17.04.2022 року). Ця нагорода – визнання його подвигу та безмежної відданості.

Його життєрадісна усмішка, добре серце і щира любов до життя назавжди залишаться у пам’яті рідних, друзів та всіх, хто його знав. Микола став символом незламності та патріотизму.

Спи спокійно, наш Герою. Дякуємо за твою відвагу. Ти живий у наших серцях! Вічна пам’ять і шана!