---

1. Загальні положення

Сьогодні, як і протягом останнього десятиріччя, українські воїни стоять на захисті України у розв’язаній Російською Федерацією війні та забезпечують існування держави своєю щоденною звитягою. Щодня вони, здобуваючи бойовий досвід, виборюють наше право на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

У селищі Первомайське близько 260 ветеранів, серед яких понад 10 осіб з інвалідністю в наслідок війни, 60 членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, які виконували бойові завдання із захисту України, її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, 10 безвісти зниклих за особливих обставин та 2 особи в полоні. Вони заслуговують на найвищий рівень визнання та підтримки в місцевому суспільстві.

Місцева ветеранська політика має гарантувати гідний і безпечний рівень життя ветеранів та їх сімей, надавати перевагу на всіх етапах соціальної підтримки, з урахуванням складних умов громади, зокрема зруйнованої інфраструктури, обмежених ресурсів медичного та соціального забезпечення.

Запровадження ветеранської політики в селищі Первомайське впливатиме на всі аспекти життя ветеранів/ветеранок та членів їхніх сімей. Для створення системного підходу необхідне довгострокове планування, що враховує прогнозовану тривалість життя та особливі потреби ветеранів.

Водночас ця політика формується в умовах війни, для аудиторії, яка щодня зазнає її впливу, а також у контексті суттєвих обмежень бюджетних і ресурсних можливостей селища. Тому ветеранська політика селища повинна передбачати кілька часових етапів із поступовим впровадженням змін.

У цій Стратегії терміни вживаються у такому значенні:

Бойовий досвід — знання та навички, набуті особою під час участі або внаслідок виконання бойових завдань із захисту Вітчизни;

Ветеран/ветеранка — учасник/учасниця бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни, особа, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, загиблий (померлий) Захисник чи Захисниця України, які виконували бойові завдання із захисту України, її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності;

Ветеранська політика селища Первомайське — задекларований та описаний підхід місцевої влади та партнерів щодо підтримки ветеранів/ветеранок та членів їх сімей, що визначає мету такої підтримки, цільову аудиторію, засоби і механізми її реалізації, а також інструменти для оцінки ефективності;

Добробут — ступінь задоволення потреб та забезпечення умов життєдіяльності в економічній, соціальній і культурній сферах, що надають ветеранам і членам їх сімей можливості для всебічного розвитку, відновлення, переходу з військової служби у цивільне життя та реінтеграції у місцеву громаду.

Заходи з реінтеграції ветеранів і їх сімей у селищі Первомайське сьогодні є недостатніми: вони зосереджені переважно на державних соціальних виплатах і пільгах, які місцевими органами влади, громадськими організаціями та самими ветеранами вважаються застарілими і неефективними.

 

2. Опис проблем, які обумовили прийняття Стратегії, та нормативно-правові акти, що діють у сфері ветеранської політики:

 

Сучасна система охорони здоров’я селища Первомайське не повною мірою відповідає специфічним потребам ветеранів/ветеранок. У місцевій амбулаторії працюють лише сімейні лікарі, що обмежує доступ ветеранів до профільної медичної допомоги. Відсутні спеціалізовані програми комплексної психологічної підтримки ветеранів, що є надзвичайно важливим, адже окрім фізичних травм вони зазнають і психологічного травмування, яке погіршує їх психоемоційний стан.

Тому існує гостра потреба у системному вирішенні питання надання психологічної допомоги, адаптованої до стану і потреб ветеранів/ветеранок громади. Важливо законодавчо і практично забезпечити надання медичних послуг ветеранам у загальнодержавній системі охорони здоров’я, яка враховує їх специфічні потреби та відповідає міжнародним стандартам.

Відсутність повної, достовірної та оперативної інформації про нагальні потреби ветеранів є однією з ключових проблем. Відомості про ветеранів зберігаються у кількох державних реєстрах, що ускладнює координацію підтримки. Для селища Первомайське актуальним є розвиток та наповнення Єдиного державного реєстру ветеранів війни через ефективний обмін інформацією та взаємодію з іншими базами даних.

Проблеми з житлом залишаються надзвичайно гострими. У селищі відсутні житлові ресурси для ветеранів, що призводить до тривалих черг на отримання житла. Для подолання цієї проблеми необхідно розробити і впровадити місцеві програми житлової підтримки ветеранів.

Ветерани Первомайського мають гостру потребу у фізкультурно-спортивній реабілітації, однак в селищі відсутні відповідні умови для занять спортом та реабілітації на належному рівні.

Складна економічна ситуація, а також наслідки війни, значні втрати як фінансового, так і людського ресурсу, у поєднанні з упередженнями на ринку праці, ускладнюють ветеранам пошук стабільної роботи. Підтримка ветеранів через залучення їх до працевлаштування, підприємницької діяльності, участі у місцевому самоврядуванні і громадських ініціативах є важливим кроком для їхньої адаптації та реалізації потенціалу.

В селищі Первомайське відсутня ветеранська рада, однак створення такого органу планується, що сприятиме системній координації ветеранської політики.

Одним із важливих завдань є вшанування пам’яті загиблих захисників селища, популяризація подвигів ветеранів, а також створення нових традицій вшанування, зокрема через державні і місцеві нагороди та урочисті заходи.

3. Нормативно-правова база, що регулює ветеранську політику, включає:

• Конституція України;
• Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;
• Закон України “Про національну безпеку України”;
• Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”;
• Закон України “Про Збройні Сили України”;
• Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
• Закон України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”;
• Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• Закон України “Про соціальні послуги”;
• Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”;
• Закон України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”;
• Закон України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”;
• Основи законодавства України про охорону здоров’я;
• Закон України “Про зайнятість населення”;
• Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”;
• Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”;
• Закон України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”;
• Закон України “Про Державну прикордонну службу України”;
• Закон України “Про фізичну культуру і спорт”;
• Закон України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”;
• Закон України “Про Національну поліцію”;
• Закон України “Про Національну гвардію України”;
• Указ Президента України від 10 грудня 2008 р. № 1153 “Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”;
• Указ Президента України від 29 грудня 2009 р. № 1115 “Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України”;
• Указ Президента України від 10 серпня 2012 р. № 470 “Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України”;
• Указ Президента України від 29 жовтня 2012 р. № 618 “Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України”;
• Указ Президента України від 5 травня 2014 р. № 452 “Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Служби безпеки України”;
• Указ Президента України від 31 липня 2015 р. № 463 “Про Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України”;
• Указ Президента України від 10 червня 2016 р. № 248 “Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства”;
• Указ Президента України від 25 жовтня 2019 р. № 775 “Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України”;
• Указ Президента України від 23 серпня 2020 р. № 342 “Питання розвитку національної системи фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів війни та членів їх сімей, сімей загиблих (померлих) ветеранів війни”;
• Указ Президента України від 24 березня 2021 р. № 119 “Про Національну стратегію у сфері прав людини”;
• Указ Президента України від 2 червня 2021 р. № 225 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року “Про Стратегію людського розвитку”;
• Указ Президента України від 16 лютого 2022 р. № 56 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року “Про стратегію забезпечення державної безпеки”;
• Указ Президента України від 22 серпня 2024 р. № 512 “Про невідкладні заходи щодо підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України”.

 

4. Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування необхідності розв’язання виявлених проблем

 

Довгий час ветеранська політика в Україні спиралася на радянське минуле і не враховувала реальних потреб ветеранів і їхніх сімей. Політика була здебільшого декларативною, зосередженою на символічному вшануванні, але не на системній підтримці. У перші роки незалежності, зокрема і на рівні селища Первомайське, ветеранська політика залишалася фрагментарною і не мала належного соціального значення.

Сьогодні пріоритетом є повернення ветеранів і ветеранок до активного цивільного життя, відновлення їхньої економічної, соціальної спроможності, фізичного та ментального здоров’я, а також підтримка їхніх сімей у цих процесах.

Діючий закон “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, прийнятий у 1993 році, не відповідає сучасним викликам і не враховує особливості ветеранів, які повертаються із сучасної війни, зокрема учасників бойових дій на сході України та війни 2022 року. На рівні громади Первомайське це особливо актуально через зростання чисельності ветеранів (близько 260 осіб), зокрема 10 осіб з інвалідністю, 60 членів сімей загиблих, 10 безвісти зниклих та 2 полонених.

Після початку повномасштабної агресії РФ у 2022 році збільшення кількості ветеранів створює додаткові виклики для місцевої системи підтримки, яка наразі не забезпечує повний спектр необхідних послуг.

Ветерани та ветеранки селища зіштовхуються з проблемами, що зумовлені бойовим досвідом: фізичні та психологічні травми, втрата професійних навичок і конкурентоздатності, складнощі з пошуком роботи, житлом і соціальною реінтеграцією. Водночас не всі потреби пов’язані виключно з бойовим досвідом, адже частина з них обумовлена соціальним та правовим статусом.

Важливо відзначити, що в селищі Первомайське відсутня власна ветеранська рада, хоча її створення планується, а координація між органами влади, громадськими організаціями і самими ветеранами наразі є недостатньою. Соціальні послуги, медична допомога, психологічна підтримка, можливості дозвілля — все це на сьогодні обмежено.

На рівні законодавства відсутні сучасні підходи до визначення засад ветеранської політики, зокрема врахування різних поколінь ветеранів, а також потреб сімей загиблих та безвісти зниклих.

Важливо також підкреслити необхідність уваги до дітей ветеранів і ветеранок, які також потребують соціальної підтримки та адаптації.

Оскільки частина ветеранів продовжує службу у військовому резерві, умови їх служби і можливість повторного залучення до бойових дій безпосередньо впливають на їхню реінтеграцію у цивільне життя.

У контексті непередбачуваності завершення війни та потенційної тривалої військової напруги підтримка ветеранів і їх сімей має стати пріоритетом національної безпеки.

Розроблення і впровадження програм вшанування ветеранів, їх підтримки та інтеграції сприятиме зміцненню соціального капіталу громади, формуванню позитивного іміджу ветеранства та допоможе ветеранам/ветеранкам повноцінно реалізувати себе у мирному житті, зокрема у сім’ї, на роботі та в підприємництві.

Програми поваги та пошани, що реалізуються як на національному, так і на місцевому рівнях, мають бути системними, доступними та орієнтованими на реальні потреби ветеранів і громад.

 

5. Мета та основні принципи реалізації Стратегії

 

Метою Стратегії є гідне визнання внеску ветеранів та ветеранок,  селища Первомайське у захист України, забезпечення комплексної підтримки для відновлення їхнього добробуту з урахуванням впливу бойового досвіду, добробуту членів їх сімей та міжсекторної допомоги протягом усього життя відповідно до індивідуальних потреб, а також сприяння зміцненню обороноздатності держави шляхом підвищення престижності військової служби і визнання ключової ролі ветеранів, зокрема тих, хто проходить службу у військовому резерві, а також реалізації їх потенціалу для розвитку громади та економіки країни.

Ветеранська політика у селищі базується на потребах ветеранів та членів їх сімей і має слугувати основою для надання підтримки з урахуванням усіх наявних соціальних та правових статусів.

Основні принципи Стратегії:

Кроссекторальність — ветерани та їхні сім’ї повинні мати доступ до всіх державних, муніципальних та бізнес-програм і послуг. Жодні рішення не повинні призводити до виключення чи дискримінації.

Об’єктивність та обґрунтованість — важливо мати якісні та повні дані про ветеранів, їх потреби та статуси, з дотриманням безпеки і захисту персональних даних.

Людиноцентричність — пріоритетом є життя і добробут кожної людини, а не лише її статус. Враховується унікальний життєвий досвід кожного ветерана та його родини.

Превентивність — наголос на ранньому виявленні ризиків для добробуту ветеранів та їх сімей і запобіганні негативним наслідкам через аналітику і прогнозування.

Довготривалість — підтримка ветеранів і їхніх сімей має охоплювати всі етапи життя, включно з підтримкою наприкінці життя, бути доступною та зручною.

Реалістичність — підтримка повинна орієнтуватися на швидке відновлення цивільного добробуту із урахуванням ресурсів селища, громади та держави.

Повага — визнання бойового досвіду ветеранів та їхнього внеску має стати частиною сучасної концепції української нації. Вшанування і героїзація сприяють консолідації громади і зміцненню обороноздатності.

Державна політика щодо ветеранів і членів їх сімей у Первомайському повинна враховувати три основні напрямки:

Підтримка ветеранів під час проходження військової служби — створення умов і належної політики для ветеранів, які продовжують службу у військових формуваннях чи резерві, з урахуванням їх статусу.

Підтримка ветеранів після звільнення зі служби — забезпечення адаптації до цивільного життя, включно з добровільною службою у військовому резерві. Необхідно врахувати різні групи ветеранів — тих, хто брав участь в АТО/ООС, і тих, для кого мобілізація 2022 року стала першим бойовим досвідом.

Політика підтримки ветеранів і їх сімей у цивільному житті — спрямована на відновлення людського капіталу, активне включення ветеранів у соціальне та економічне життя громади, розвиток підприємництва, дозвілля, реабілітації та інтеграції.

6. Стратегічні цілі, завдання та очікувані результати

 

Стратегічна ціль 1. Відновлення людського капіталу та добробуту ветеранів/ветеранок і членів їх сімей

Очікуваний результат: високий рівень добробуту ветеранів/ветеранок та їх сімей.

Операційна ціль 1. Координація державної ветеранської політики та доступності послуг

Завдання:

• Аналіз мережі закладів, що надають послуги ветеранам, і потреб ветеранів для підвищення ефективності підтримки.
• Забезпечення міжвідомчої координації, обміну даними, протоколів перенаправлення ветеранів за послугами.
• Перегляд та оновлення підходів і процедур визначення статусу ветерана/ветеранки.
• Пріоритезація надання послуг з урахуванням різних статусів ветеранів.
• Підвищення доступності послуг через цифровізацію.
• Розвиток центрів ветеранського розвитку.

Показники:

• Ефективна мережа соціальних закладів.
• Розширення можливостей Єдиного реєстру ветеранів.
• Оновлення процедур встановлення статусу.
• Впровадження механізмів профілактики ризиків добробуту.
• Запровадження цифрових сервісів для отримання послуг.

Операційна ціль 2. Відновлення та підтримка фізичного і психічного здоров’я ветеранів/ветеранок

Завдання:

• Впровадження комплексних програм професійної, фізкультурної, соціальної та психологічної реабілітації.
• Забезпечення медичних послуг для відновлення здоров’я.
• Удосконалення медичної допомоги в межах програми медичних гарантій.
• Визначення потреб ветеранів і їх сімей щодо підтримки здоров’я.

Показники:

• Адаптація медичних послуг до потреб ветеранів.
• Впровадження комплексних реабілітаційних програм.
• Розроблення соціальних послуг психосоціальної підтримки.
• Індивідуалізація медичної, психологічної, соціальної підтримки.

 

Операційна ціль 3. Забезпечення працевлаштування та освіти

Завдання:

• Створення умов для професійного розвитку ветеранів під час і після служби.
• Забезпечення працевлаштування ветеранів, зацікавлених у роботі, пов’язаній з військовою службою.
• Доступ до програм неформальної освіти і послуг, зокрема через програму “Молодіжний працівник”.

Показники:

• Спрощення доступу до освіти та підтримки через спеціалізовані програми.
• Забезпечення доступу до інформації про професійний розвиток і перекваліфікацію.
• Стимулювання роботодавців щодо працевлаштування ветеранів, зокрема з інвалідністю.

·

---

Операційна ціль 4. Підтримка членів сімей ветеранів/ветеранок

Завдання:

• Впровадження програм фізкультурної, професійної, соціальної та психологічної реабілітації для членів сімей.
• Забезпечення доступу дітей ветеранів до освіти всіх рівнів (дошкільна, середня, професійна, вища).
• Підтримка дітей ветеранів у здобутті обраної освіти.

Показники:

• Доступність фізкультурної інфраструктури та реабілітаційних програм для сімей ветеранів.
• Розроблення нових програм підтримки психічного здоров’я сімей.
• Безперешкодний доступ дітей ветеранів до освіти.
• Видача нормативно-правових актів, що підтримують сім’ї ветеранів.

Операційна ціль 5. Економічна незалежність

Завдання:

• Залучення ветеранів та членів їх сімей до програм розвитку підприємництва.
• Працевлаштування ветеранів з урахуванням законодавчих заходів підтримки.
• Аналіз та підтримка грантових програм для започаткування ветеранського бізнесу.
• Розробка програм супроводу започаткування власної справи.

Показники:

• Заходи з працевлаштування ветеранів і їх сімей.
• Реалізація грантових програм підтримки бізнесу.
• Впровадження супровідних програм для ветеранського підприємництва.

·

---

Операційна ціль 6. Державні гарантії

Завдання:

• Удосконалення пенсійного забезпечення ветеранів з урахуванням пенсійної реформи.
• Надання різноманітної індивідуальної державної підтримки.
• Уніфікація підходів до пільг, зокрема проїзду усіма видами транспорту з цифровими рішеннями.
• Осучаснення державних , запровадження на місцевому рівні житлових програм, зокрема іпотечного кредитування.

Показники:

• Розробка програм іпотечного кредитування.
• Підтримка у тимчасовому проживанні ветеранів.
• Визначення справедливих пенсійних механізмів з урахуванням фінансового стану.
• Запровадження цифрових механізмів надання пільг.

Стратегічна ціль 2. Повага та вшанування пам’яті

Очікувані результати:

• Визнання в суспільстві героїчного внеску ветеранів/ветеранок у захист України.
• Формування позитивного образу ветерана/ветеранки.
• Демонстрація поваги живим ветеранам та всебічне вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць.

 

Операційна ціль 1. Повага до ветеранів/ветеранок

Завдання:

• Залучення ветеранів до розробки та реалізації програм вшанування пам’яті загиблих та викладання відповідних дисциплін.
• Розроблення комплексних програм виявлення поваги, подяки та інтеграції ветеранів у громади й трудові колективи.
• Проведення заходів для посилення суспільної свідомості, популяризації військової історії.
• Формування позитивного іміджу ветерана, поширення інформації про них.
• Розробка комунікаційних стратегій для виховання поваги та популяризації історій боротьби.
• Впровадження заходів, що зміцнюють безпекову стійкість через шану ветеранам.

Показники:

• Зростання рівня довіри до образу ветерана за даними соціологічних досліджень.
• Координація інформаційної діяльності з акцентом на роль ветеранів у захисті України.
• Реалізація програм подяки живим ветеранам, зміцнення єдності між ветеранами і громадянами.

Операційна ціль 2. Вшанування пам’яті загиблих (померлих) ветеранів/ветеранок

Завдання:

• Розробка і впровадження політики увічнення пам’яті загиблих ветеранів.
• Створення алгоритму проведення заходів увічнення пам’яті.
• Визначення стандартів почесного поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі та в територіальних громадах.
• Забезпечення ефективної комунікації з органами місцевого самоврядування та адміністраціями щодо реалізації політики вшанування.

Показники:

• Розробка та впровадження стандартів почесного поховання і контролю за їх дотриманням.
• Забезпечення поховання загиблих ветеранів згідно із затвердженими стандартами на всіх рівнях.
• Запровадження у кожній громаді програм поваги, пошани, упорядкування секторів військових поховань і меморіалів відповідно до стандартів.

Стратегічна ціль 3. Визначення участі ветеранів/ветеранок у забезпеченні національної безпеки та обороноздатності

 

Очікуваний результат:

Інтереси та досвід ветеранів і членів їх сімей належно враховані в Стратегії національної безпеки України.

 

Операційна ціль 1. Захист інтересів ветеранів під час проходження військової служби (служби), зокрема у військовому резерві

Завдання:

• Розробити і впровадити механізми ідентифікації ветеранів серед військовослужбовців для збору даних і аналітики їх потреб.
• Забезпечити дотримання прав ветеранів під час військової служби, служби у резерві та виконання військових обов’язків.
• Вивчити досвід ветеранів у період служби у резерві, особливо при поверненні на службу, та їх здатність відновити рівень добробуту.
• Оновити систему соціального і правового захисту ветеранів під час служби, уніфікувати механізми підтримки, зробити їх доступнішими й прозорішими.

Показники:

• Розроблення механізмів збору даних про ветеранів під час служби із застосуванням цифрових інструментів.
• Забезпечення дотримання законодавчих прав ветеранів, зокрема соціального захисту і медичного забезпечення.
• Вивчення досвіду та здатності ветеранів повертатися на службу та відновлювати добробут.
• Посилення міжвідомчої взаємодії з метою оновлення системи соціального і правового захисту.

Операційна ціль 2. Участь ветеранів у забезпеченні утвердження національної ідентичності та підготовці національного спротиву

Завдання:

• Імплементувати досвід ветеранів у систему національного спротиву.
• Укомплектувати центри підготовки громадян до національного спротиву мотивованими ветеранами з бойовим досвідом, які працюватимуть інструкторами.
• Забезпечити підготовку кваліфікованого кадрового потенціалу ветеранів для освітньої діяльності у сфері військової підготовки.
• Залучати ветеранів до програм, проектів і заходів з утвердження української національної і громадянської ідентичності.

Показники:

• Законодавче врегулювання імплементації ветеранів у систему національного спротиву.
• Розробка програм підвищення кваліфікації ветеранів-педагогів, які проводять військову підготовку у школах.
• Забезпечення участі ветеранів з бойовим досвідом у центрах підготовки громадян до національного спротиву.
• Залучення ветеранів до національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти.

 

7. Порядок реалізації та оцінка виконання Стратегії

 

Період реалізації:

• Стратегія діятиме до 2030 року.
• Виконання через операційні плани заходів на періоди: 2025—2027 та 2028—2030 роки.

Розробка операційних планів

• Планують Мінветеранів за участю органів державної влади, громадських організацій, міжнародних експертів.
• Органи місцевого самоврядування.
• Місцева Рада Ветеранів.

В планах визначаються:

• завдання та заходи;
• відповідальні виконавці;
• строки виконання;
• індикатори результативності.

Під час воєнного стану індикатори є орієнтовними, не контрольними.

Моніторинг реалізації

• Відстеження і вимірювання фактичних показників.
• Порівняння з цільовими (проміжними) значеннями індикаторів.
• Використання:

  • адміністративних даних,
  • статистики,
  • соціологічних досліджень,
  • опитувань громадської думки,
  • інформації про дотримання прав людини від державних органів, Омбудсмена, громадських та міжнародних організацій.

Використання результатів моніторингу

Результати враховуються під час розробки заходів для досягнення стратегічних і операційних цілей.

Відповідальні за реалізацію

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інші зацікавлені структури.

Звітність

• Щорічно, до 1 березня, ці органи подають Мінветеранів інформацію про хід виконання.
• Мінветеранів узагальнює дані, аналізує, готує щорічний звіт про реалізацію Стратегії.
• Починаючи з 2025 року — Мінветеранів до 1 квітня подає Кабміну щорічний звіт і публікує його на офіційному сайті.
• Особливості оцінки
• Враховують неповноту і неточність даних, змінність обставин.
• Використовують дані за найбільш повними, точними і релевантними періодами.
• Оцінка ресурсів для реалізації Стратегії

8. Фінансове забезпечення

Фінансування здійснюється за рахунок:

• державного бюджету,
• місцевих бюджетів,
• інших джерел, не заборонених законодавством.

Залучення додаткових ресурсів

Держава вживатиме заходів для залучення:

• інвестицій,
• гуманітарної допомоги,
• міжнародної технічної допомоги.
• Проводитиметься моніторинг цільового використання залучених коштів.

Планування видатків

• Обсяг необхідних видатків визначатиметься щороку при формуванні державного та місцевих бюджетів.
• Планування враховуватиме реальні можливості бюджету.

          Принцип розподілу фінансів

Ресурси розподіляються збалансовано між:

• гуманітарним напрямом,
• напрямом відновлення та розвитку.

 

---

---

« повернутися