Страх говорити правду керівництву про реальну обстановку на тій чи іншій окремій ділянці фронту є однією з найгостріших проблем ЗСУ. Це створює суттєві перешкоди для ефективного планування та ухвалення своєчасних рішень, що є критично важливим в умовах війни. Замість відкритого діалогу, в системі може панувати атмосфера, де за правдиві дані не заохочують, а, навпаки, карають.

Тарас Чмут, керівник відомого фонду підтримки військових, наголосив, що саме ця системна вада суттєво впливає на боєздатність українського війська. Він зазначив, що за надання об’єктивної інформації командирів можуть знімати з посад, переводити до резервних батальйонів, блокувати кар’єрне зростання, або навіть відкривати кримінальні справи. Така ситуація, за його словами, демотивує офіцерів і створює небезпечний цикл дезінформації.

Експерт навів приклади, коли певні командири протягом місяців стверджують, що позиції залишаються під контролем, тоді як насправді вони вже давно були втрачені. Це призводить до трагічних наслідків, коли нові підрозділи, які надходять на допомогу, не усвідомлюють реального стану справ. “Туди заходить якийсь черговий приданий підрозділ, який думає, що він іде на свої позиції, а він уже давно в тилу противника. Його там знищують, і ми на рівному місці маємо дурні втрати. Страх сказати правду,” — підкреслив Чмут, говорячи про неоправдані втрати серед військовослужбовців через приховування реалій ситуації на фронті.

Крім того, Тарас Чмут висловив критичну думку щодо стратегії формування нових бригад тоді, коли вже існуючі військові частини мають серйозну недоукомплектованість особовим складом. На його думку, такий підхід є нелогічним та контрпродуктивним. Замість того, щоб розпорошувати наявні людські та матеріальні ресурси, варто зосередитися на зміцненні та масштабуванні вже перевірених і успішних військових формувань. Це означає перетворення батальйонів на полки, а полків та бригад — на дивізії, долучаючи до сильних підрозділів середні, щоб їхня сукупна міць зростала. “А людей не більшає, ресурсу не більшає, і війна на виснаження триває. Це дуже дивні рішення,” — зауважив Чмут, акцентуючи на важливості раціонального використання обмежених ресурсів в умовах тривалої війни на виснаження.

Він підкреслив, що такі рішення, ймовірно, приймаються не на основі логічного аналізу, а скоріше з емоційних чи адміністративних міркувань. “Вони складно піддаються якомусь логічному поясненню, а не емоційному: „Я генерал, я так сказав, я несу відповідальність за війну, значить, буде так“,” — підсумував Тарас Чмут, закликаючи до більш продуманого та відповідального підходу у військовій стратегії та комплектуванні бригад.

Раніше експерт також висловлював занепокоєння з приводу зростання напруги між передовою та вищим військовим керівництвом, що також є частиною широких викликів для армії. Ці внутрішні протиріччя, якщо їх не вирішувати, можуть мати серйозні негативні наслідки для обороноздатності країни. Він також попереджав, що за певних обставин фронт може зазнати серйозного тиску, якщо ключові виклики не будуть вирішені своєчасно та ефективно. Розв’язання цих критичних питань вимагає відкритості, готовності до змін та ефективного військового керівництва, яке зможе чути і враховувати реальні дані з передової, забезпечуючи стабільність та розвиток обороноздатності.