Стійкістю та силою наших воїнів захоплюється увесь світ. Та, на жаль, не всі вони повертаються додому живими. Сьогодні наша громада попрощалась із полеглим старшим механіком-водієм евакуаційного відділення, молодшим сержантом – Мироном ПТИЦЕМ.

Відтепер воїнові навіки 55… Чудовий вік для здійснення мрій, реалізації задуманого. Проте Мирону судилося пройти інший шлях – шлях воїна та патріота рідної землі.
Людина високої гідності, ніколи не відмовляв у підтримці та допомозі тим, хто до нього звертався, навіть у найважчі часи вмів підтримати і словом, і ділом. В один момент він чітко вирішив для себе, що більше не може бути осторонь, тому пішов гідно і мужньо боронити нашу державу. Він завжди був воїном та героєм для своєї родини, а тепер став ним для всієї країни.
Зі слізьми на очах, скорботою від непоправної втрати проводжали в останню земну дорогу Героя рідні, односельчани, жителі Бучацької громади, друзі, представники влади та побратими. Розривалось серце від болю у всіх, хто зібрався, щоб вшанувати пам’ять та провести в останню дорогу нашого мужнього захисника України.
Чин похорону за полеглим воїном відслужили у церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Востаннє відлунав сумний трикратний збройний салют за Героєм України, за сином, чоловіком, батьком, товаришем, земляком… Під звуки Державного Гімну рідна земля прийняла тіло мужнього захисника.
У глибокій скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Мирона ПТИЦЯ. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять, честь та шана Герою!