Проте, як зазначають експерти, створення такого захисного щита – це надзвичайно складний, дорогий та тривалий процес. За прогнозами, на реалізацію цього проєкту підуть роки. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підкреслив, що подібні системи не будуть розгорнуті протягом найближчих трьох-чотирьох років. Це ставить під сумнів швидкість реагування на поточні загрози.

Для порівняння, відома ізраїльська система “Залізний купол”, хоч і ефективна, здатна захистити територію, значно меншу за розміром, ніж протяжний східний кордон НАТО з Росією, що становить близько 2543 кілометрів. Це демонструє масштаби виклику, з яким стикається Альянс.

Європа володіє різноманітним арсеналом систем протиповітряної оборони, таких як IRIS-T та NASAMS, які призначені для боротьби з більш серйозними цілями, як-от крилаті ракети. Хоча ці системи можуть бути адаптовані для боротьби з дронами, виявлення та знешкодження невеликих, низько летючих об’єктів на великих територіях залишається складним завданням. Потужні радіолокаційні системи, як TRML-4D, також можуть мати труднощі з виявленням таких малих цілей.

Виникає також економічне питання: вартість одного збиття дрона може перевищувати вартість самого безпілотника. Це змушує військові сили ретельно зважувати кожен крок, обираючи оптимальну стратегію боротьби з дронами. Ідеальним рішенням вважається інтегрована система, яка об’єднує різноманітні датчики та обладнання для комплексного спостереження та протидії безпілотникам вздовж усього східного кордону НАТО.

Важливим джерелом досвіду у протидії дронам стала Україна. НАТО розглядає можливість інтеграції перевірених українських систем протидії безпілотникам. Українські військові оптимізують використання ресурсів, уникаючи застосування дорогих систем, як-от Patriot, проти відносно дешевших дронів. Пріоритетом залишається протидія швидшим і більш руйнівним крилатим та гіперзвуковим ракетам.

Натомість, Україна успішно впроваджує інноваційні підходи: мобільні радари, акустичні датчики, краудсорсингові мережі та додаток “Повітряна тривога” для сповіщень про дрони. Ці рішення дозволяють швидко реагувати на загрози, залучаючи мобільні групи для знищення безпілотників за допомогою кулеметів, легких літаків та вертольотів.

Цей досвід вже знаходить своє відображення у співпраці з європейськими країнами. Велика Британія, наприклад, уклала угоду про виробництво українських дронів-перехоплювачів. Німецький стартап Tytan Technologies розробляє систему захисту критичної інфраструктури на базі штучного інтелекту, що обіцяє бути більш доступною та ефективною.

Триває технологічна гонка озброєнь, де як Україна, так і Росія шукають нові методи протидії дронам. Сучасні безпілотники часто мають автономну навігацію або здатність змінювати частоти, що ускладнює їхнє блокування. Тому НАТО планує активно використовувати засоби радіоелектронної боротьби, незважаючи на їхню високу вартість.

Дронові атаки по Європі: останні новини

На початку жовтня в Польщі, неподалік Варшави, було виявлено об’єкт, схожий на безпілотник. Хоча він не був пов’язаний з російськими атаками на Україну, інцидент підкреслив актуальність проблеми безпеки. Знайдені уламки об’єкта були розкидані по полю, що свідчить про його можливе падіння.

У відповідь на подібні загрози, аеропорт Мюнхена встановив на злітно-посадковій смузі лазерну установку для захисту від безпілотників. Це обладнання дозволить визначати відстань до дронів та нейтралізувати їх. Для забезпечення комфорту пасажирів у випадку затримок рейсів підготовлено додаткові місця для відпочинку.

Вас також можуть зацікавити новини: